Справа № 522/11855/25
Провадження по справі № 1-кп/522/2002/26
09 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12025164500000095 від 25.03.2025, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, не одруженої, зареєстрована та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
-05.03.2025 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 190 КК України із визначенням строку покарання - пробаційний нагляд строком на 1 (один рік),
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , будучи раніше судимою за вчинення майнових злочинів та шахрайських дій, маючи злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, за допомогою мобільного телефону марки «Samsung» із SІМ-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , підключеного до всесвітньої мережі «Інтернет», не маючи дійсного наміру, направленого на вчинення правочину щодо надання послуг прибирання (клінінгу), переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинила нове кримінальне правопорушення з наступних обставин.
Так, у березні 2025 року (точний час встановити не надалось можливим), ОСОБА_3 за допомогою мобільного телефону марки «Samsung» із SІМ-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , підключеного до всесвітньої мережі «Інтернет» здійснила усі етапи щодо реєстрації на платформі онлайн-оголошень «ОLХ» (olx.ua) та розмістила оголошення № ID НОМЕР_5 з назвою «Клининг (уборка квартир)», про надання послуг прибирання (клінінгу) у квартирі, офісі та м'яких меблів вартістю 1500 гривень, які в подальшому вона не надавала.
Так, у ОСОБА_6 виник намір замовити послуги з прибирання квартири, які були зазначені в оголошенні, яке попередньо створила ОСОБА_3 на сайті (olx.ua), тому ОСОБА_6 почав листування із абонентським номером НОМЕР_1 вказаним в оголошенні, з метою домовленості щодо надання вищезазначених послуг.
У свою чергу, обговорюючи умови надання вказаних в оголошенні послуг, ОСОБА_3 висловила свої умови, що передбачають прибирання квартир у сумі 150 гривень за метр квадратний, натомість потерпілий повідомив, про необхідність виконати прибирання в квартирі загальною площею 46 метрів квадратних.
Далі, в ході діалогу ОСОБА_3 повідомила потерпілому, що вартість послуги з прибирання квартири загальною площею 46 квадратних метрів буде коштувати 6750 гривень, на що потерпілий ОСОБА_6 погодився.
Продовжуючи обговорення надання послуг, ОСОБА_3 повідомила, що надасть відповідні послуги з прибирання вказаної квартири лише за умови здійснення передоплати у розмірі 3500 гривень на банківську картку АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_2 .
У подальшому, ОСОБА_6 , будучи введеним в оману та будучи впевненим, шо ОСОБА_3 є добропорядною підприємницею, що надасть послугу прибирання (клінінгу) та не розуміючи її злочинного наміру, погодився на пропозицію ОСОБА_3 та 20.03.2025, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного додатку «RaiffeisenОnlіnе» перерахував за номером банківської картки АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_2 грошові кошти, одним платежем, на суму 3500 гривень в якості передоплати за прибирання (клінінг).
ОСОБА_3 , досягнувши своєї злочинної мети, отримавши на банківську картку АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_2 грошові кошти, одним платежем на суму 3500 гривень та не надавши в подальшому послуги прибирання (клінінгу), грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Окрім того, у ОСОБА_7 виник намір замовити послуги з прибирання квартири, які були зазначені в оголошенні, яке попередньо створила ОСОБА_3 на сайті (olx.ua), тому ОСОБА_7 почав листування із абонентським номером НОМЕР_1 , вказаним в оголошенні, з метою домовленості щодо надання вищезазначених послуг.
У свою чергу, обговорюючи умови надання в оголошенні послуг, ОСОБА_3 висловила свої умови, що передбачають прибирання квартир у сумі 150 гривень за метр квадратний, натомість потерпілий повідомив, про необхідність виконати прибирання в квартирі загальною площею 40 метрів квадратних.
Далі, в ході діалогу ОСОБА_3 повідомила, що вартість послуги з прибирання квартири загальною площею 40 квадратних метрів буде коштувати 6000 гривень, на що потерпілий ОСОБА_7 погодився.
Продовжуючи обговорення надання послуг, ОСОБА_3 повідомила, що надасть відповідні послуги з прибирання вказаної квартири лише за умови здійснення передоплати у розмірі 3500 гривень на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 .
У подальшому, ОСОБА_7 , будучи введеним в оману та будучи впевненим, шо ОСОБА_3 є добропорядною підприємницею, що надасть послугу прибирання (клінінгу) та не розуміючи її злочинного наміру, погодився на пропозицію ОСОБА_3 та 20.03.2025, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , 21.03.2025, за допомогою мобільного додатку «Восток Онлайн» перерахував на номер банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 грошові кошти, одним платежем, на суму 3500 гривень в якості передоплати за прибирання (клінінг).
ОСОБА_3 , досягнувши своєї злочинної мети, отримавши на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 грошові кошти, 21.03.2025 одним платежем - на суму 3500 гривень, та не надавши у подальшому послуги прибирання (клінінгу), грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Окрім того, у ОСОБА_8 виник намір замовити послуги з прибирання квартири, які були зазначені в оголошенні, яке попередньо створила ОСОБА_3 на сайті (olx.ua), тому ОСОБА_8 почав листування із абонентським номером НОМЕР_1 , вказаним в оголошенні, з метою домовленості щодо надання вищезазначених послуг.
У свою чергу, обговорюючи умови надання в оголошенні послуг, ОСОБА_3 , висловила свої умови, що передбачають прибирання квартир у сумі 150 гривень за метр квадратний, натомість потерпілий повідомив, про необхідність виконати прибирання в квартирі загальною площею 37 метрів квадратних.
Далі, в ході діалогу ОСОБА_3 повідомила, що вартість послуги з прибирання квартири загальною площею 37 квадратних метрів буде коштувати 5700 гривень, на що потерпілий ОСОБА_8 погодився.
Продовжуючи обговорення надання послуг, ОСОБА_3 повідомила, що надасть відповідні послуги з прибирання вказаної квартири лише за умови здійснення передоплати у розмірі 3500 гривень на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 .
У подальшому, ОСОБА_8 , будучи введеним в оману та будучи впевненим, що ОСОБА_3 є добропорядною підприємницею, що надасть послугу прибирання (клінінгу) та не розуміючи її злочинного наміру, погодився на пропозицію ОСОБА_3 , та 24.03.2024, о 17 год. 23 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного додатку «Приват24» перерахував на номер банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 грошові кошти, одним платежем, на суму 3500 гривень в якості передоплати за придбання (клінінг).
ОСОБА_3 , досягнувши своєї злочинної мети, отримавши 24.03.2025 на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 грошові кошти, одним платежем на суму 3500 гривень, та не надавши в подальшому послуги прибирання (клінінгу), грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Окрім того, у ОСОБА_9 виник намір замовити послуги з прибирання квартири, які були зазначені в оголошенні, яке попередньо створила ОСОБА_3 на сайті (olx.ua), тому ОСОБА_6 почав листування із абонентським номером НОМЕР_1 , вказаним в оголошенні з метою домовленості щодо надання вищезазначених послуг.
У свою чергу, обговорюючи умови надання в оголошенні послуг, ОСОБА_3 , висловила свої умови, що передбачають прибирання квартир у сумі 150 гривень за метр квадратний, натомість потерпіла повідомила про необхідність виконати прибирання в квартирі загальною площею 46 метрів квадратних.
Далі, в ході діалогу ОСОБА_3 повідомила, що вартість послуги з прибирання квартири, загальною площею 46 квадратних метрів, буде коштувати 3500 гривень, на що потерпіла ОСОБА_9 погодилась.
Продовжуючи обговорення надання послуг, ОСОБА_3 повідомила що надасть відповідні послуги з прибирання вказаної квартири лише за умови здійснення передоплати у розмірі 3500 гривень на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 .
У подальшому, ОСОБА_9 , будучи введеною в оману та будучи впевненою, що ОСОБА_3 є добропорядною підприємницею, що надасть послугу прибирання (клінінгу) та не розуміючи її злочинного наміру, погодилась на пропозицію ОСОБА_3 та 24.03.2025, об 19 год. 12 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного додатку «Приват24» перерахував за номером банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 грошові кошти, одним платежем на суму 3500 гривень в якості передоплати за прибирання (клінінг).
ОСОБА_3 , досягнувши своєї злочинної мети, отримавши на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 грошові кошти, одним платежем на суму 3500 гривень та не надавши в подальшому послуги прибирання (клінінгу), грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_9 матеріальний збиток на суму 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнала повністю та підтвердила обставини вчинених нею кримінальних правопорушень. У вчиненому каялась, просила суд суворо не карати.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, погодилась з кваліфікацією вчинених нею діянь, а так само визнала всі фактичні обставини його вчинення, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у судове засідання не з'явились, надавши заяви щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 без їх участі.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченої, наданими нею безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_3 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинене обвинуваченою, дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і ОСОБА_3 винувата у його вчиненні, так як вона діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, розміщувала на сайті (olx.ua) оголошення про надання послуг з прибирання (клінінгу). Після отримання від замовників передплати за вказані послуги, жодних робіт не виконувала, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд.
Призначаючи обвинуваченій покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає її щире каяття, визнання вини, сприяння досудовому розслідуванню.
Відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до приписів ст. 12 КК України, є не тяжким злочином, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка офіційно не працевлаштована, не одружена, раніше судима, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність пом'якшуючих покарання обставин.
При призначенні покарання обвинуваченій, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, згідно вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченої, що обвинувачена на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, утриманців не має, характер та ступінь її участі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, а також обставин і характеру вчинених кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 190 КК України, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, особи обвинуваченої, та враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, те, що від вчиненого кримінального правопорушення тяжких наслідків не настало, також враховуючи, що кримінальне правопорушення по даній справі обвинувачена вчинила до повного відбуття покарання за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2025, то суд вважає за необхідне призначити їй покарання за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2025 з урахуванням вимог ст. 72 КК України.
При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, оскільки, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, даних про особу обвинуваченої, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства та що саме покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання, зокрема, у виді позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі, в тому числі, обвинувального вироку суду.
У пункті 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, в тому числі були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Згідно з п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
У якості речового доказу у кримінальному провадженні визнано мобільний телефон марки «Samsung Galaxy» моделі «А50», чорного кольору, серійний номер: НОМЕР_3 ; IMEI 1: НОМЕР_4 , який використаний при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та містить його сліди, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області (квитанція № 001313).
Оскільки зазначений речовий доказ був використаний як засіб і знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про що вказано у обвинувальному акті, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, він підлягає спеціальній конфіскації.
Питання про інші речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст.100 КПК України. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. ст. 96-1, 96-2, 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст. ст. 71,72 КК України, при призначенні покарання за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2026 і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання, строк попереднього ув'язнення у період з 30.12.2025 до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком чинності залишити без змін, після чого - скасувати.
Речові докази:
- квитанцію за № 319166472, квитанцію за № 0802-ВВ00-7АС9-5636, платіжну інструкцію за № Р24А4097176135D8038, платіжну інструкцію за № Р24А4097665157D5085, диск DVD+R Verbatim, картку АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_2 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy» моделі «А50», чорного кольору, серійний номер: НОМЕР_3 ; IMEI 1: НОМЕР_4 , упакований до сейф-пакету НПУ № PSP 1256874 - безоплатно вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1