Справа №522/2549/26
Провадження №1-кс/522/1147/26
09 березня 2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження за №12026163510000136 вiд 18.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, про арешт майна, -
Згідно клопотання, слідчим відділенням відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026163510000136 вiд 18.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України.
17.02.2026 до чергової частини ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення працівника УСБУ в Одеській області про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи свій мобільний телефон через власний обліковий запис в мобільному розважальному додатку «Тік Ток», під нікнеймом « ОСОБА_6 » закликав до підтримки рішень та дій держави-агресора, заперечення збройної агресії рф проти України, а також здійснював репости та вподобання відеоматеріалів, які містять зображення та символіку комуністичного тоталітарного режиму, зокрема: серп і молот, червону зірку, портрети діячів СРСР, гасла КПРС тощо, чим забезпечив їх доступність для невизначеного кола осіб. (ЄО 3269 від 17.02.2026).
На підставі ч. 1 ст. 237 КПК України слідчим в парку навпроти будинку 101-В по вулиці Канатна в м. Одесі проведено огляд місця події за участю гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого останній добровільно видав працівникам поліції:
-мобільний телефон марки «IPHONE 12 Pro Max» сірого кольору з вмістом сім-картки мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером « НОМЕР_1 », який вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 1087454.
Під час огляду вказаного телефону встановлено наявність мобільного додатку «Тік Ток» з обліковим записом під назвою « ОСОБА_6 » та у вкладенні «вподобання»/ «репост» виявлено публікації та відеоролики, що містять зображення та елементи схожі на символіку комуністичного тоталітарного режиму, прапор російської федерації, українські міста з прапором рф, слова підтримки військовим держави агресора, а також текстові написи та аудіо матеріали відповідного змісту, що може свідчити про мету ОСОБА_5 , яка полягає у доведенні до широкого кола осіб комуністичної ідеології, на власній сторінці в мережі «Тік Ток» - шляхом репостів та вподобань поширив графічні зображення, які містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Враховуючи викладене вище та практику ЄСПЛ, застосування якої є безумовною складовою національного законодавства, є обґрунтовані підстави накладення арешту на відповідне майно, що при наявних обставинах кримінального провадження є виправданим та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження, який при наявних потребах досудового розслідування виправдовує такий ступінь втручання у права ісвободи особи, як арешт майна, який також необхідно накласти з метою забезпечити можливість проведення відповідних експертиз.
На підставі вищевикладеного, з метою збереження майна, яке визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення на нього арешту.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв'язку з чим слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності сторін кримінального провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з'явилися.
Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідноч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, клопотання слідчого про арешт майна, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
З клопотання та наданих до нього матеріалів, вбачаються підстави у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей та документів, які за обставинами кримінального провадження є речовими доказами, відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, зокрема використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди та є предметом злочину, тобто є доказом злочину, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості приховування або знищення, оскільки його незастосування може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчим у клопотанні конкретно вказаний перелік майна, на яке належить накласти арешт, а також до нього додані документи, якими він обґрунтовує його доводи.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання є законним, обґрунтованим, та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження за №12026163510000136 вiд 18.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 17.02.2026 року в парку навпроти будинку 101-В по вулиці Канатна в м. Одесі в ході проведення огляду місця події, яке добровільно видав гр. ОСОБА_5 , а саме на:
- мобільний телефон марки «IPHONE 12 Pro Max» сірого кольору з вмістом сім-картки мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером « НОМЕР_1 », який вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 1087454.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: