Справа № 522/2873/21
Провадження № 2з-/522/172/26
про повернення заяви про забезпечення позову
09 березня 2026 року Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Абухіна Р.Д., за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі, Державний нотаріус Арабаджи Катерина Георгіївна, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати грошової компенсації ії вартості та визнання права власності на квартиру,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі, Державний нотаріус Арабаджи Катерина Георгіївна, ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати грошової компенсації ії вартості та визнання права власності на квартиру.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 08.04.2021 відкрито провадження у справі, відстрочено сплату судового збору.
До Приморського районного суду м. Одеси 10.02.2026 надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Приморська державна нотаріальна контора у місті Одесі (уточнена) про визнання недійсним свідоцтва про на спадщину та пов'язаного з предметом спору правочину, припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати ії вартості та визнання права в цілому на успадковане майно, припинення права користування часткою.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 10.02.2026 заяву залишено без руху, оскільки не сплачено судовий збір.
Ухвалою від 16 лютого 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з заявою від 10.02.2026 відмовлено.
Ухвалою від 03 березня 2026 року заява від 10.02.2026 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Приморська державна нотаріальна контора у місті Одесі (уточнена) про визнання недійсним свідоцтва про на спадщину та пов'язаного з предметом спору правочину, припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати ії вартості та визнання права в цілому на успадковане майно, припинення права користування часткою - визнана неподаною та повернута позивачу.
Позивачкою та ії представником неодноразово подавалась заява про забезпечення позову та звільнення від спалити судового збору.
05.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову , по якій просить: звільнити позивача від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову з урахуванням наданого клопотання про звільнення від сплати судового збору; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 483/2000 успадковану спірну частку квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.
Одночасно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору
Мотивує вимоги тим, що вона є малозабезпеченою особою та предметом позову є захист житлових прав. Вважає, що фактичне відчуженню спірної частки між близькими родичами, відповідачем та співвідповідачем, є не просто наміром реалізувати спірне майно, а й конкретною дією по його відчуженню, тому існує реальна загроза виконання майбутнього судового рішення. Такі дії з боку співвідповідача зроблять захист прав позивача неможливим або вкрай ускладненим, оскільки вимагатимуть подання нових позовів до нових власників, що знову значно затягне процес та може привести до втрати предмета позову.
06.03.2026 заява передана головуючому.
Розглянувши матеріали справи, з'ясовано, що в порядку ч. 1 ст. 82 ЦПК України, відсутні підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення позову.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору має становити 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.
Згідно ч.3 ст.4 вказаного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 03.12.2025 року № 4695-IX, установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня в розмірі 3328,00 гривень.
Отже, при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 665,60 гривень, а подана через кабінет Електронного суду 532,48грн ((3328,00 х 0,2) х 0,8))
Заявником при зверненні до суду з вказаною заявою судовий збір не сплачено.
Натомість представник заявника у заяві просить звільнити заявника від сплати судового збору посилаючись на те, що заявник є малозабезпеченою особою, тому згідно п.п.г ч.1 ст1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» має усі правові підстави для звільнення від сплати судового збору за подання даної заяви.
Відповідно до частини першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч.5 вказаної статті особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Отже, особа, яка звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зобов'язана надати суду не тільки докази того, що вона відноситься до кола осіб, визначених п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», але й надати докази свого майнового стану.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження №61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
До заяви додано довідку з реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.02.2026 за 2025 рік; довідка ОК-5 про доходи, довідка про пенсійні виплати та копії медичних довідок (копія результатів ультразвукового дослідження за листопад 2025 року, інші копії довідок за період 2010-2018 роки).
Проте ані заявником, ані його представником на підтвердження скрутного майнового стану заявника та неможливості сплати судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення позову в розмірі 665,60 гривень суду не надано жодних документів про наявність або відсутність належності на праві власності нерухомого чи іншого цінного майна, з якого можливе отримання доходу, відомості про наявність або відсутність банківських рахунків у відповідача суду не надано, у зв'язку з чим відсутня можливість встановити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу відповідача за попередній календарний рік.
Саме по собі клопотання про звільнення від сплати судового збору з наведенням аргументів, що заявник є малозабезпеченою особою, не може вважатись достатньою підставою для його задоволення, оскільки в повній мірі не характеризує майновий стан заявника.
З огляду на зазначене вище, відсутні обґрунтовані представником позивача підстави, які надають можливість задовольнити заяву про звільнення від сплати судового збору.
Частиною 6 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
До заяви про забезпечення позову не надано квитанцію про сплату судового збору за подання заяви. Заява заявлена в межах вимог
Приписами частини 10 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
При цьому, заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки, повторно звернутись до суду з заявою про забезпечення позову.
Враховуючи, що заява представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову подана без додержання вимог, передбачених статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про необхідність повернення вказаної заяви з вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 149-151, 153, 260, 261, 352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у звільнені від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову від 05.03.2026 повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Р. Д. Абухін
09.03.2026