Справа № 127/20561/25
Провадження № 1-кп/127/730/25
05.03.2026 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,
зі сторони захисту захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia) в порядку спеціального судового провадження, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 20.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240040002616, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
24.02.2022 Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05:30, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строки дії якого у подальшому неодноразово продовжувався та який діє до цього часу.
В умовах воєнного стану, 30.08.2022 року до складу РФ незаконно приєднано «анексовано» тимчасово окуповану територію Донецької області, яка перебувала під контролем «Донецької народної республіки», як окрему адміністративно-територіальну одиницю РФ, на територію якої поширюється положення діючого законодавства РФ.
Як наслідок, після 30.08.2022 на тимчасово окупованій території Донецької області, створено незаконний правоохоронний орган т.зв. митний пост під назвою «Харцызский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы РФ», який находиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Богдана Хмельницького, 4.
Працівники зазначеного незаконно створеного правоохоронного органу під назвою «Харцызский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы РФ», який раніше діяв у складі терористичної організації «днр», після 30.08.2022 стали керуватися положеннями федерального закону РФ «о службе в таможенных органах РФ» № 114-ФЗ від 21.07.1997, яким визначено, що служба в митних органах являється особливим видом державної служби громадян РФ, які здійснюють свою професійну діяльність по реалізації функцій, прав та обов?язків митних органів, що входять в систему правоохоронних органів РФ.
Так, громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Донецької області, у невстановлені дату та час, але не пізніше 17.03.2023, достовірно знаючи, що з 24.02.2024 підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, маючи реальну можливість виїзду на підконтрольну українській владі територію, з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу РФ, свідомо, добровільно прийняв рішення залишитись на окупованій території та у період воєнного стану перейти на бік окупаційної влади РФ, з метою вчинення дій на шкоду державній безпеці України, шляхом працевлаштування в псевдодержавний правоохоронний орган держави-агресора, для допомоги у реалізації політики держави-агресора, направленої на встановлення та утвердження окупаційного режиму на тимчасово захопленій території Донецької області.
Надалі, ОСОБА_5 діючи добровільно, для реалізації власного злочинного умислу, маючи вищу освіту та практичний попередній досвід діяльності в органах Державної Митної служби України, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримання рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором та окупаційною адміністрацією, у невстановлені дату та час, але не пізніше 17.03.2023, добровільно обійняв посаду керівника зазначеного незаконно створеного правоохоронного органу під назвою «Харцыский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы РФ», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також з виконанням усіх правоохоронних функцій зазначеного органу.
Після цього, обійнявши вищевказану посаду керівника в незаконно створеному правоохоронному органі під назвою «Харцызский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы РФ», який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Богдана Хмельницького, 4, ОСОБА_5 продовжуючи злочинну діяльність, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, у період з 17.03.2023 по теперішній час, у межах своїх повноважень керує роботою зазначеного митного органу, забезпечує виконання зазначеним митним органом властивих йому правоохоронних функцій, спрямованих на здійсненням контролю за дотриманням митним правил РФ, у тому числі шляхом складання протоколів про порушення митних правил, а також виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у тому числі здійснює керівництво та контроль за діяльністю зазначеного митного органу, видання наказів, розпоряджень та вказівок по питанням роботи митного органу, призначення та звільнення з посад працівників, вирішення питання про їх притягнення до дисціплінарної відповідальності, тощо, та іншим чином здійснював сприяння окупаційним органам влади у поширенні авторитету незаконно створених органів серед місцевого населення, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконного створених органів та посилило заходи тимчасової окупації територій Донецької області.
Досудове провадження та судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_5 , який показань суду не надав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду не надходило.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».
До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов'язаний переконатися, що обвинувачений був повідомлений про судовий розгляд. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд «in absentia» допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов'язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді («Пелладоах проти Нідерландів»; «Пуатрімоль проти Франції»).
Положенням ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, в тому числі і щодо злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України у якому обвинувачується ОСОБА_5 .
В рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 10.06.2025 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, шляхом опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак обвинувачений ОСОБА_5 до слідчого не з'явився.
При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.
Крім того, судом враховано, що підозрюваний ОСОБА_5 , постановою слідчого від 18.06.2025 оголошений у розшук.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2025 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, в порядку глави 24-1 КПК України, у зв'язку із тим, що останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується на тимчасово окупованій території України.
Вказана інформація була в подальшому опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур'єр».
Таким чином, факти систематичних викликів та повідомлень обвинуваченого ОСОБА_5 про необхідність явки до органів досудового розслідування повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
В подальшому, після надходження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України до суду, судом було вжито всіх заходів для інформування обвинуваченого про розгляд кримінального провадження відносно нього, шляхом розміщення повідомлень, як на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, так і шляхом опублікування відповідної інформації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2026 року було задоволено клопотання прокурора та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Обвинувачений викликався до суду на 04.03.2026 року.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права стати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює, як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.
У ході судового провадження захисник ОСОБА_4 просив виправдати ОСОБА_5 у зв'язку із не доведенням винуватості ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому правопорушення.
З досліджених доказів, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається наступне.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду повідомив, що на даний час працює на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Вінниці. Із 1994 по 2014 рік він працював на Східній митниці Міндоходів на території Донецької області. В зону обслуговування вказаної митниці входили усі міста Донецької області. Зазначив, що під час реорганізації Амвросіївської та Маріупольської митниці, починаючи із 2011 року він почав працювати разом із ОСОБА_5 . Знайомство свідка із обвинуваченим було в м. Донецьк. У 2014 році свідок виїхав із тимчасово окупованої території України. Тому із вказаного часу більше не спілкувався із ОСОБА_5 . Також йому відомо, що ОСОБА_5 після 2014 року залишився на тимчасово окупованої території України та працює у митній службі в окупаційних органах. Візуально, свідок добре пам'ятає обвинуваченого.
20.06.2025 року до ЄРДР внесено відомості, відповідно до яких, громадянин України ОСОБА_5 , в березні 2022 року добровільно зайняв посаду начальника митного посту «Харцизьк» південного митного управління Федеральної митної служби РФ, створено на тимчасово окупованій території Донецької області.
Відповідно до протоколу огляду від 04.06.2025 року, старшим оперуповноваженим в ОВС 4 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області проведено огляд офіційної Інтернет сторінки президента Росії, а саме «Федеральний закон от 21.07.1997 г. № 114-ФЗ, о службе в таможенных органах российской федерации» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 y тексті вищезазначеного Федерального закону РФ (глава І, ст. 1) зазначено, що служба в митних органах являється особливим видом державної служби громадянами РФ, які здійснюють свою професійну діяльність по реалізації функцій, прав та обов'язків митних органів, які входять в систему правоохоронних органів РФ.
В подальшому об'єктом огляду стала офіційна Інтернет сторінка «Федеральная таможенная служба» (Главная страница-О службе-Структура-Перечень и структура таможенных органов в формате Microsoft Excel) за посиланням https://customs.gov.ru/Structure/perechen--tamozhennyx-organov-v-for.
За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 наявні два файли у форматі Microsoft Excel «Структура таможенных органов на 26 сентября 2024 г.) (завантажений файл 09_2024str.xlsx) та «Перечень таможенных органов (на 26 сентября 2024 г.)» (завантажений файл 09_2024per.xlsx) де наявна інформація, що підтверджує входження митних постів «Харцизьк», «Донецьк», «Амвросіївка» до складу федеральної митної служби РФ. Також наявна інформація щодо керівників вищезазначених митних постів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.05.2025 року та доданою до нього довідкою вбачається, що серед пред'явлених фотознімків свідок ОСОБА_6 впізнав зображеного на фото № 3 ОСОБА_5 . При цьому повідомив, що вказану особу він впізнає, оскільки у 2000-2010 роках зустрічався із ним під час спільної роботи у Східній митниці Міндоходів на території Донецької області, де свідок та ОСОБА_5 працювали.
Відповідно до протоколу огляду від 04.06.2025 року та долученого до нього додатку, старшим оперуповноваженим в ОВС 4 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області проведено огляд Інтернет сторінки «Южное таможенное управление» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначено, що керівником «Харцызкого таможенного поста» є ОСОБА_5 , адреса органу: « АДРЕСА_2 ».
В подальшому, об'єктом огляду стала офіційна Інтернет сторінка «Южное таможенное управление» (Главная страница-Об управлении-Структура-Таможни-Донецкая в таможня-Деятельность-События) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 . За вказаним посиланням наявна публікація: «Донецкие таможеники присоединились к Всероссийской акции «Поклонимся великим тем годам»» та фотоматеріали, на яких присутній ОСОБА_5
«Провидение таких мероприятий уже стало доброй традицией, которая обьелиняет коллектив в стремлении сохранить воспоминания о своих предках - сказал начальник Харцызкого таможенного поста ОСОБА_9 ».
Далі, об'єктом огляду стала офіційна Інтернет сторінка «Южное таможенное управлене» (Главная страница-Об управлении-Структура-Таможни-Донецкая таможня-Деятельность-События) за посиланням
ОСОБА_10 вказаним посиланням наявна публікація «Донецкая таможня подвела итоги деятельности за 2023 год» та фотоматеріали, на яких зображено ОСОБА_5 .
Крім того, на офіційній Інтернет сторінці «Южное таможенное управлене» (Главная страница-Об управлении-Структура-Таможни-Донецкая таможня-Деятельность-События) здійснено огляд публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 .
За вказаним посиланням наявна публікація: «Вопросы кадрового обеспечения обсудили в ходе совещания представители Южного таможенного управления, Донецкой и Луганской таможен» та фотоматеріали, на яких зображено ОСОБА_5 .
Відповідно до висновку експерта № Се-19/102-25/12835-ФП від 16.06.2025 року, у графічному файлі під назвою « ОСОБА_11 » та у графічних файлах, під назвами « ОСОБА_12 », «Яненко» - зображена одна і та ж сама особа.
Як вбачається із інформації, наданої Державною міграційною службою, ОСОБА_5 є громадянином України. Наявний паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьку. Крім того, ОСОБА_5 26.09.2011 року видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , органом 1414.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Так, ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачає відповідальність за колабораційну діяльність, а саме за добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Як підтверджується інформацією наданою ДМС України, ОСОБА_5 є громадянином України, у нього наявний паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Внаслідок цього, ОСОБА_5 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 був працівником митних органів України, що розташовані на території Донецької області. Вказаний факт підтвердив у судовому засіданні свідок, який також зазначив, що обвинуваченого він добре пам'ятає, оскільки вони були колегами. Також свідок зазначив, що ОСОБА_5 був одним із його колег які з 2014 року не покинули територію Донецької області.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-IX (зі змінами та доповненнями) утворено Донецький район (з адміністративним центром у місті Донецьк) у складі територій Амвросіївської міської, Донецької міської, Іловайської міської, Макіївської міської, Харцизької міської, Ясинуватської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, Донецький район з 07.04.2014 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Як підтверджується відкритою інформацією із Інтернет сторінки президента РФ, служба в митних органах являється особливим видом державної служби громадянами РФ, які здійснюють свою професійну діяльність по реалізації функцій, прав та обов'язків митних органів, які входять в систему правоохоронних органів РФ.
У файлі, який опублікований урядом РФ та який міститься у загальному доступі зазначено, що «Харцыский таможенный пост» станом на 26.09.2024 року входить до складу Федеральної митної служби РФ.
Вказаним підтверджено, що на території України, яка тимчасово окупована, створено незаконні правоохоронні органи окупаційної влади.
Із інформації, отриманої із офіційного веб-сайту «Южное таможенное управление» вбачається, що керівником органу під назвою «Харцыский таможенный пост» є саме ОСОБА_5 , а а місцезнаходження вказаного незаконного органу є: «Донецкая Народная Республика, г. Харцызк, ул. Богдана Хмельницького, д. 4», тобто знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Крім того, із фотозображень та статей, які знаходяться у публічному доступі в мережі «Інтернет» вбачається, що ОСОБА_5 бере активну участь у житті та розвитку Донецької таможні, яка є незаконним правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території України. Висновком експерта та показаннями свідків підтверджено, що на вказаних фотозображеннях одягненим у формений одяг є саме обвинувачений.
Наведені докази у справі та показання свідка свідчать, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи усі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю знайшла своє підтвердження у ході судового провадження та підтверджується дослідженими у ході судового провадження доказами, які є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до відповіді КНП «ОКПЛ м. Слов'янськ» від 10.06.2025 року № 1373, ОСОБА_5 послугу з надання психіатричної допомоги у закладі не отримував.
Як вбачається із довідки, виданої КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» від 10.06.2025 року № 769, ОСОБА_5 за медичною допомогою у заклад не звертався. Під динамічним спостереженням у лікаря не перебуває. Відомостей про надання медичної допомоги в інших закладах немає.
З вимоги про судимість від 04.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах та з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Відповідно до реєстраційних карток на транспортний засіб, ОСОБА_5 є власником наступних транспортних засобів:
автомобіль марки ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску, VIN НОМЕР_4 ;
автомобіль марки OPEL BLITC 375, державний номерний знак НОМЕР_5 , 1980 року виписку, VIN НОМЕР_6 ;
автомобіль марки HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_7 , 2006 року виписку, VIN НОМЕР_8 .
Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок з житловою прибудовою та із надвірною прибудовою, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2025 року накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , а саме на:
житловий будинок з житловою прибудовою та з надвірною побудовою, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;
автомобіль марки ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску, VIN НОМЕР_4 ;
автомобіль марки OPEL BLITC 375, державний номерний знак НОМЕР_5 , 1980 року виписку, VIN НОМЕР_6 ;
автомобіль марки HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_7 , 2006 року виписку, VIN НОМЕР_8 , шляхом заборони розпорядження вказаним майном, однак без позбавлення власників та користувачів права користування зазначеним нерухомим та руховим майном.
На вказане рухоме та нерухоме майно накладено обмеження, що підтверджується витягом із витягу з Державного реєстру речових прав від 07.07.2025 року та відповіддю начальника ТСЦ МВС № 0541 від 25.06.2025 року.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи вказане та вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, суд дійшов висновку, що арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2025 року на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , скасуванню не підлягає.
Під час досудового розслідування ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, а також його було оголошено в розшук на підставі ст. 281 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід слід залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
При цьому, строк відбування покарання обвинуваченому необхідно рахувати з моменту його затримання для приведення вироку до виконання.
Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 3565,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65-67, 111-1 КК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на п'ятнадцять років, з конфіскацією всього належного на праві власності ОСОБА_5 майна.
Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку.
Належні на праві приватної власності ОСОБА_5 :
житловий будинок з житловою прибудовою та з надвірною побудовою, розташований за адресою: АДРЕСА_3 - конфіскувати;
автомобіль марки ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску, VIN НОМЕР_4 - конфіскувати;
автомобіль марки OPEL BLITC 375, державний номерний знак НОМЕР_5 , 1980 року виписку, VIN НОМЕР_6 - конфіскувати;
автомобіль марки HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_7 , 2006 року виписку, VIN НОМЕР_8 - конфіскувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 3565,60 гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані на підставі ст. 193 КПК України продовжити, а саме:
Оголосити в розшук обвинуваченого ОСОБА_5 .
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Зобов'язати посадову особу органу уповноваженого на затримання особи, після затримання обвинуваченого ОСОБА_5 і не пізніш як через 48 (сорок вісім) годин з часу доставки до місця кримінального провадження у справі доставити ОСОБА_5 до Апеляційного суду Вінницької області для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вручити копію вироку прокурору - негайно.
Копію вироку, яка підлягає врученню ОСОБА_5 вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя: