Справа 127/6811/26
Провадження 1-кс/127/2800/26
05 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000925 внесеного до ЄРДР 08.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на майно, за фіксування судового розгляду технічними засобами,
До суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020000000925 від 08.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, яке було вилучено за результатами проведеного обшуку що проводився 27.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 від 24.02.2026 у справі № 127/5927/26.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що на адресу СУ ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали правоохоронних органів із приводу того, що гр. ОСОБА_7 , спільно з невстановленими особами організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску державного кордону за грошову винагороду.
Крім того, гр. ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою із невстановленими особами, всупереч установленому законодавством порядку, планує організувати незаконне переправлення гр. ОСОБА_9 через державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску державного кордону за грошову винагороду.
За результатами проведеного обшуку у автомобілі марки «HYUNDAI», моделі «KONA», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , що проводився 27.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 від 24.02.2026 у справі № 127/5927/26, провадження № 1-кс/127/2436/26, було виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung А 52 у корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із SIM-карткою НОМЕР_5 , який у подальшому був поміщений до спеціального пакету НПУ PSP 1455457, автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «KONA», державний номерний знак НОМЕР_1 вилучено та поміщено на арешт майданчик ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея 17.
Вказаний речовий доказ має істотне значення для кримінального провадження, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, належного дослідження наявної у терміналі стільникового зв'язку інформації та запобігання використання останнього третіми особами, окрім як для цілей кримінального провадження, недопущення знищення, спотворення наявної у терміналі стільникового зв'язку інформації, наявна необхідність у накладенні арешту на майно.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, тобто в даному випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Згідно ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу існує два шляхи приєднання речей або документів в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження: надання добровільно або на підставі судового рішення.
Частина 1 ст. 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором, звертатись до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна.
Разом із цим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Арешт вказаного речового доказу, який вже вилучений та має статус тимчасово вилученого майна необхідний для попередження зміни чи знищення його властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ним значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, належного дослідження наявної у терміналі стільникового зв'язку інформації та запобігання використання останнього третіми особами, окрім як для цілей кримінального провадження, недопущення знищення, спотворення наявної у терміналі стільникового зв'язку інформації, та з метою забезпечення реалізації виду покарання у вигляді конфіскації майна, а тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судовому засіданні слідчий свої вимоги клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання слідчого, а саме в частині арешту автомобіля марки «HYUNDAI», моделі «KONA», р/н НОМЕР_1 , оскільки він був вилучений за результатами проведеного обшуку, що проводився на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області, справа № 127/5927/26, у якій чітко було визначено, які речі та предмети необхідно було виявити та вилучити під час обшуку. Даний автомобіль в переліку зазначених в ухвалі суду не зазначений, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
В судовому засіданні власник майна ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Отже, як зазначено вище, згідно з частиною першою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В ході розгляду, з матеріалів доданих до клопотання, слідчим суддею було встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12025020000000925 від 08.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області було надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки «HYUNDAI», моделі «KONA», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_4 .
Так, 27.02.2026 з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних процесуальних рішень в передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки, з метою здобуття фактичних даних, які дадуть можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей та документів проведено обшук у автомобілі марки «HYUNDAI», моделі «KONA», р/н НОМЕР_1 , в ході якого, виявлено та вилучено майно, яке має доказове значення для кримінального провадження та може бути предметом кримінального правопорушення.
Крім того, постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 27.02.2026, про визнання предметів речовими доказами в рамках кримінального провадження № 12025020000000925 внесеного до ЄРДР 08.10.2025 визнано речовим доказом, зокрема і автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «KONA», р/н НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_4 ..
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що майно, яке було вилучене під час обшуку є предметом кримінального правопорушення, може бути використаний як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно яке було вилучено за результатами проведеного обшуку що проводився 27.02.2026, а саме на:
- мобільний телефон Samsung А 52 у корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із SIM-карткою НОМЕР_5 , автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «KONA», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя