Справа №127/6337/26
Провадження №1-кс/127/2607/26
27 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026020030000001 від 01.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що 22.10.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 418-РС солдата ОСОБА_6 , призначено на посаду понтонера понтонного відділення понтонного взводу понтонно-мостової роти понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_2 .
23.11.2025 наказом командира НОМЕР_3 ООБрП (по особовому складу) № 204-РС солдата ОСОБА_6 , призначено на посаду водія 3 понтонного відділення 1 понтонного взводу 2 понтонно-мостової роти понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Разом з тим, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_6 , 01.01.2026 близько 02:00 год., перебуваючи у приміщенні палати № 5 клінічного хірургічного відділення № 1 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1», що за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 92, розпивав спиртні напої спільно із військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та військовослужбовцем військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт в ході якого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у останнього виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
В ході даного конфлікту, солдат ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні палати № 5 клінічного хірургічного відділення № 1, взяв до рук побутовий кухонний ніж із руків'ям чорного кольору та із прикладанням достатньої фізичної сили наніс ОСОБА_7 один удар клинком ножа в ділянку грудної клітки.
Внаслідок таких умисних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 завдано тяжких тілесних ушкоджень у вигляді: ножове проникаюче торакоабдомінальне поранення зліва (рана в ділянці 7-8-го ребра зліва по передній аксілярній лінії) з переломом 7-го ребра та пошкодженням діафрагми; гемопневмоторакс зліва (наявність крові та повітря в лівій плевральній порожнині); ножове поверхневе поранення лівої кисті, які належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки проникаюче торакоабдомінальне поранення, являлося небезпечним для життя в момент заподіяння.
Таким чином, солдат ОСОБА_6 обвинувачується в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого спливає 01.03.2026.
Досудове розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.
Оскільки на час закінчення строку дії запобіжного заходу підготовче судове засідання ще не відбулося, виникла необхідність у продовженні тримання під вартою відповідно до ч. 4 ст. 176 та ч. 6 ст. 199 КПК України.
Обставини, які зумовили обрання найсуворішого запобіжного заходу, не втратили своєї актуальності.
Метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст. 177 КПК України, до ОСОБА_6 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 5) вчиняти інші кримінальні правопорушення.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в продовженні строку застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому прокурор просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені під час досудового слідства, не зменшились.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку захисника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Щодо обґрунтованості обвинувачення слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що на час розгляду клопотання, обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені прокурором до матеріалів клопотання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.01.2026 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підставами для постановлення вищевказаної ухвали суду було доведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в період воєнного стану, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років; незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого (військовослужбовець, має постійне місце проживання, не одружений, утриманців немає, раніше притягувався до кримінальної відповідальності), стан його здоров'я, який не виключає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
25.02.2026 обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні направлено до Вінницького міського суду Вінницької області. Строк тримання під вартою закінчується 01.03.2026, однак на даний час підготовче судове засідання не проведено.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку дії запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, а також характер та тяжкість вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи, що обставини на які посилався суд при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, слідчий суддя вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому доцільно клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою на 60 днів.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 197, 199, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 27.04.2026 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя