Справа № 138/157/26
Провадження №:3/138/69/26
09 березня 2026 року м. Могилів - Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., за участю захисника Пограничного А.М., розглянувши в приміщенні міськрайсуду матеріали, які надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, ном.тел. НОМЕР_1 , -
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569447 від 18.01.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, згідно якого, 18.01.2026 о 06 год. 55 хв. по вул. Київській, 18 в м. Могилів-Подільський Вінницької області, останній керував транспортним засобом « Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота,порушення мови, порушення координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Згідно письмової заяви захисника, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає. Зазначив, що транспортний засіб ОСОБА_1 був припаркований по вул. Київській, оскільки зламався. На автомобілі працювали аварійні ліхтарі. В процесі ремонтування транспортного засобу до ОСОБА_1 під'їхали працівники поліції та запитали в чому справа. Підчас діалогу запропонували останньому пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду, так як опинився в даній ситуації перший раз.
Захисник Пограничний А.М. вважає, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП недоведена, мотивуючи тим, що на відеозаписі з портативного відеореєстратора поліцейського, який долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не зафіксовано факт керування та зупинку транспортного засобу.
В підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП надано та досліджено в судовому засіданні: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569447 від 18.01.2026; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.01.2026; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозапис з портативного відеореєстратора полійцейського.
Дослідивши зміст протоколу з додатками, заслухавши свідків, захисника, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз вказаних норм свідчить, що саме водій може бути суб'єктом відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Сторона захисту заперечує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та зупинку працівниками поліції.
На відеозаписі, який долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не зафіксовано факт зупинки транспортного засобу та керування транспорним засобом. Відеозапис розпочинається з того, що працівник поліції підходить до чоловіка який стоїть перед автомобілем в якого відкритий капот.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
П.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
В розумінні ст.251 КУпАП, показання технічних приладів, що мають функції відеозапису не є обов'язковим та єдиним доказом у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП. Крім того, Закон України «Про Національну поліцію», Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису,затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року N 1026, не передбачає обов'язку застосовувати працівників поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Разом з тим, будь-яких інших доказів в підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом суду не надано, а долучений до матеріалів справи відеозапис, не дає можливості суду спростувати позицію захисту.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є беззаперечним доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та докази, долучені до протоколу, містять у собі суперечливі та сумнівні відомості, що не узгоджується з стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, в частині того, що докази про що небуть можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що прямих, безспірних і безсумнівних доказів вини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП в ході судового розгляду не здобуто, тому вважає недоведеною вину останнього за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, провадження по справі слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч. 1 ст. 247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, (протокол серії ЕПР1 №569447 від 18.01.2026) закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя: І.М. Савкова