Справа № 728/2477/25 Головуючий у 1 інстанції Глушко О.І.
Провадження № 33/4823/56/26
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
05 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Шелудька Є.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючий, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Місцевим судом установлено, що 09.09.2025 року об 11год 17 хв в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області по вул. Робітничій, поблизу будинку з №23, ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння: мав різкий запах спиртних напоїв з порожнини рота,тремтіння пальців рук. Від проходження тесту на визначення алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 6810 на місці зупинки транспортного засобу та від подальшого проходження вищевказаного тесту в найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що обставини події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що автомобілем не керував, перебував у автомобілі в якості пасажира, водієм була інша особа. Вказує на відсутність доказів по справі, які б вказували на керування ним автомобілем, а відеозапис розпочався з моменту, коли автомобіль стояв на узбіччі дороги з непрацюючим двигуном, тому у поліцейського була відсутня підстава проведення медичного огляду. Вважає, що його винуватість ґрунтується виключно на припущеннях.
У засіданні апеляційного суду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених підстав. ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з'явився, будь-яких клопотань про відкладення справи від нього не надходило.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448303 від 09.09.2025 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, та власноруч його підписав (а.с. 3).
Згідно направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, від проходження огляду відмовився. (а.с. 6).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.09.2025, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, від проходження огляду відмовився. (а.с. 7).
Згідно зобов'язання до протоколу ОСОБА_1 від 09.09.2025, він був відсторонений від керування транспортним засобом та зобов'язався не керувати ним протягом 24 год (а.с. 4).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Так, з відеореєстратора та відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як поліцейські слідують за автомобілем марки “ВАЗ 2121», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зупинився на узбіччі дороги, з водійського місця вийшов водій та пересів на пасажирське сидіння. Під'їхавши на місце, поліцейський повідомляє про ведення відеофіксації та про причину зупинки. На запитання поліцейського чи вживав водій алкогольні напої останній відповів, що ні, та наголошував, що він автомобілем не керував. Під час спілкування поліцейський повідомляє, що вбачає у нього ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер» або проїхати до медичного закладу, на що водій відповів, що не бажає проходити такий огляд. Водієві роз'яснено порядок відмови від проходження огляду. Поліцейський повідомляє про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, роз'яснює права та обов'язки. Водія було відсторонено від керування автомобілем. Будь-яких запитань чи заперечень водій не виказував.
Отже, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Твердження апелянта про відсутність даних по справі щодо керування ним автомобілем слід визнати безпідставними та надуманими, адже такі факти в повному обсязі спростовується відеозаписом, з якого видно, як поліцейські слідують за автомобілем марки “ВАЗ 2121», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зупинився на узбіччі дороги, з водійського місця вийшов чоловік та пересів на пасажирське сидіння, ним виявився ОСОБА_1 , і дану відеофіксацію вважати неналежним доказом по справі чи ставити під сумнів фактичні обставини, на що посилається апелянт, у апеляційного суду об'єктивні дані відсутні.
За таких обставин, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи апелянта, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, та розцінює критично невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки воно повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ним відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай