Справа №577/350/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Галян С. В.
Номер провадження 33/816/1007/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.
Категорія 130 КУпАП
06 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сумах справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн,
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 13 січня 2026 року о 14 год. 41 хв. в м. Конотоп по вул. Вирівській керував т/з ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я Конотопської ЦРЛ у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року, скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування вимог щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови вказував, що він отримав повний доступ до матеріалів справи, а саме до відеозаписів, на яких ґрунтується обвинувачення, лише 13 лютого 2026 року, тому зміг повноцінно підготувати правову позицію лише після 13 лютого 2026 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що судом першої інстанції не було враховано, що він є військовослужбовцем, і до нього необхідно застосовувати положення ст.266-1 КУпАП.
Зазначав, що відеозапис повністю спростовує наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, всупереч твердженням, викладеним у протоколі та постанові суду.
Звертав увагу на те, що у протоколі час складання вказано 15:23, однак на відео, що знаходиться в матеріалах справи, зафіксовано, що його відпустили з місця зупинки о 14:56, таким чином, протокол було складено за його відсутності, що робить документ недопустимим доказом.
На думку апелянта, відеозапис підтверджує заздалегідь спланований намір поліцейських скласти протокол незалежно від реальних обставин.
Вказував, що на порушення вимог ст.277-2 КУпАП суд не повідомив його про дату та час розгляду справи у встановлений законом строк.
В судове засідання, призначене на 11:00 годину 06 березня 2026 року, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який повідомлений належним чином про час, день та місце розгляду справи, що не суперечить вищезазначеним вимогам Закону та узгоджується з вимогами частини 6 ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 23 січня 2026 року ОСОБА_1 присутній не був, копія постанови була направлена йому в той же день, разом з тим, матеріали справи містять заяви ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, сформовані в системі «Електронний суд» 30 січня 2026 року, 02 лютого 2026 року,05 лютого 2026 року. Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду.
Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права доступу до правосуддя для захисту своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Щодо постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року, яку апелянт просив скасувати, то тут апеляційний суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Проте, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та з оскаржуваної постанови, судом першої інстанції під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дані вимоги закону належним чином не дотримані.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Аналіз об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вчиненого у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у поєднанні із вимогами зазначених вище нормативних документів дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі зазначеної категорії підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у особи, яка керувала транспортним засобом, ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Лише при наявності всіх зазначених обставин та доказів, які підтверджують ці обставини, працівники поліції можуть складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладені вимоги чинного законодавства, апеляційний суд вважає, що указані висновки суду першої інстанції зроблені внаслідок неповного з'ясування фактичних обставин справи, неналежної оцінки зібраних у справі доказів з точки зору їх допустимості та достатності та порушення вимог КУпАП, а тому погодитись із цими висновками не можливо.
Як зазначено вище, факт наявності у особи, яка керувала транспортним засобом, ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, підлягає доказуванню у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення за допомогою доказів, вичерпний перелік джерел яких визначений у ст. 251 КУпАП. Між тим, дана справа не містить доказів, які би указували на доведеність факту наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, пропозиції/вимоги пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння та факту відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Під час дослідження відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції в суді апеляційної інстанції встановлено, що 13 січня 2026 року о 14:41 годину у м. Конотоп по вул. Вирівській, 19 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки автомобіля поліцейські спочатку з'ясовували питання відсутності у водія посвідчення водія . Надалі правоохоронці роз'яснювали йому, що номерний знак на транспортному засобі не відповідає вимогам державного стандарту. В ході розмови з водієм поліцейські питають, чи вживав він алкоголь або наркотичні засоби, на що водій відповідає: «Не вживаю». Після цього поліцейські спілкуються між собою, та один з них каже: «надо предлагать сейчас, а потом печатать», на що інший відповідає: «Да, да, да». Потім вони підходять до ОСОБА_1 та кажуть: «В лікарню поїдете?». Коли водій зазначив, що не має можливості поїхати до лікувального закладу, оскільки поспішає, працівники поліції скоромовкою повідомили йому: «На вас буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 за те, що ви керували транспортним засобом», з чим ОСОБА_1 погоджується: «Так, так, керував». При цьому на відео зафіксовано, що поліцейські не зазначили жодної інформації про наявність у водія ознак сп'яніння або про те, що протокол складається саме за відмову від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Такі дії працівників поліції суперечать вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, оскільки процедура пропозиції пройти огляд має бути чіткою та зрозумілою для водія, а підставою для огляду є саме виявлені ознаки сп'яніння, а не лише факт керування чи технічні недоліки автомобіля
Наведене у свої сукупності вказує на недоведеність у ході провадження факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Неврахування цих обставин призвело до хибних висновків суду першої інстанції про доведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").
З огляду на передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення (основне й додаткове), можна дійти висновку, що вказане адміністративне правопорушення носить кримінальний характер, адже розмір основного стягнення за його вчинення є більшим, ніж за вчинення деяких кримінальних правопорушень.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі Раманаускас проти Литви зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, то постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження у справі закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.