Номер провадження: 11-сс/813/602/26
Справа № 947/44977/25 1-кс/947/2123/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.03.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши на відповідність вимогам статей 392, 396 КПК України апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2026 про повернення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному проваджені №12019160330000380, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.357, ч. 4 ст. 190 КК України,
встановив:
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2026 повернуто клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному проваджені №12019160330000380, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.357, ч. 4 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням заявник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Перевіривши зміст апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_3 слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Частина 1 статті 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, кримінальним процесуальним законом України не встановлені заборона або обмеження в реалізації права на оскарження до суду певних судових рішень під час досудового розслідування, а визначена особлива процедура оскарження апеляційного оскарження ухвал суду, яка в даному випадку не дотримана апелянтом, що не позбавляє його права звернення в подальшому до суду за захистом своїх прав у відповідній стадії кримінального провадження.
З викладеного вбачається, що саме за допомогою чіткого визначення в Кримінальному процесуальному законі України порядку і переліку тих ухвал суду, які підлягають апеляційному оскарженню, знаходить свою реалізацію конституційний припис закріплений в п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, щодо забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, за виключенням випадків, встановлених законом.
Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що оскаржувана Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2026 про повернення клопотання про скасування арешту майна не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, яка передбачає, що апеляційний суд повинен прийняти рішення згідно з положеннями КПК України, чинними на момент прийняття такого рішення та, виходячи зі змісту ст. 392 КПК України, яка містить вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, суддя-доповідач, керуючись вимогами ч. 4 ст. 399 КПК України, приходить до висновку, що вказана ухвала районного суду не може бути предметом перегляду апеляційного суду, а тому у відкритті провадження за апеляційною скаргою власника майна слід відмовити.
Керуючись статтями 307, 309, 392, 399 КПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2026 про повернення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному проваджені №12019160330000380, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст.357, ч. 4 ст. 190 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та додатками.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2