Справа №751/8897/25
Провадження №2-о/751/42/26
26 січня 2026 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові у порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Держава - Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення -
Адвокат Водолагін С.М. звернувся до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Заява обґрунтована тим, що чоловік заявниці помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , по факту його смерті Чернігівським районним Управлінням поліції Головного управління поліції в Чернігівській області, 03.03.2022 відкрито кримінальне провадження № 12022270340000713 за ст.. 110 ч.3 КК України.
Звернення заявника в порядку окремого провадження до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, обумовлено необхідністю визначення статусу заявника, як жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених нормами міжнародного гуманітарного права та отримання заявником допомоги від гуманітарних організацій.
Заявник звертає увагу, що встановлення причинно-наслідкового зв'язку між загибеллю її чоловіка ОСОБА_2 та збройною (військовою) агресією Російської Федерації можливо лише в судовому порядку.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24.10.2025 заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків, ухвалою суду від 14.01.2026 заяву прийнято до розгляду та призначено у судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явилися. Представником заявника - адвокатом Водолагіним С.М. подано заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника. Заяву підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити.
Заінтересована особа - Держава Російська Федерація, дипломатичні відносини з якою розірвані, була повідомлена про розгляд справи шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи в Новозаволдському районному суді міста Чернігова на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
При цьому слід відзначити, що правило щодо судового імунітету, передбачене ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», не порушено, оскільки, по-перше, Російська Федерація не залучена як сторона чи третя особа у справі позовного провадження, а має процесуальний статус заінтересованої особи у справі окремого провадження. По-друге, через порушення нею державного суверенітету і територіальної цілісності України, а також основоположних принципів і норми міжнародного права, вона не вправі посилатися на судовий імунітет, про що зазначається у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 796/165/18, від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц.
Дослідивши докази, надані заявником на підтвердження своєї вимоги, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Судом установлено, що 07.11.2003 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після державної реєстрації шлюбу прізвища чоловіка та дружини - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
З лікарського свідоцтва про смерть № 345 від 04.03.2022 вбачається, що ОСОБА_2 помер біля с. Новоселівка, до смерті призвело: масивна крововтрата, полі травма із залученням декількох ділянок тіла, пошкодження внаслідок військових дій від інтенсивних вибухів та осколків (а.с.6-7).
При розгляді цієї заяви суд керується тим, що відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України суд розглядає також справи про встановлення інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Крім того, в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 490/6057/19-ц зроблений висновок, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі особи внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого. Тобто відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім'ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім'ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.
Про можливість встановлення причинно-наслідкового зв'язку між певною подією та збройною агресією Російської Федерації також зазначено в постановах Верховного Суду від14 березня 2018 року у справі № 363/2981/16-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 428/12368/16, від 21 березня 2018 року у справі № 417/3852/17, від 12 квітня 2018 року у справі № 243/7029/17, від 06 червня2018 року у справі № 428/13977/16-ц, від 21 серпня 2018 року у справі № 752/6366/16, від 21 серпня 2018 року у справі № 428/8076/16, від 12 вересня 2018 року у справі № 755/14659/16.
Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (стаття 2 Конституції України).
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини (ст. 27 Конституції України).
Згідно зі статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили: a)для захисту будь-якої особи від незаконного насильства; б) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою; c) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання.
Загальновідомим є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія РФ проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами ч.3 ст.82 ЦПК України.
Відомим також є той факт, що 24.02.2022 року РФ здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. На території міста Чернігова велись активні бойові дії. Дані обставини також не підлягають доказуванню згідно з ч.3 ст.82 ЦПК України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
Силові дії РФ, що тривають з 20 лютого 2014 року (як початкова подія) та як її продовження військове вторгнення РФ до України 24 лютого 2022 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів "a", "b", "с", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14.12.1974.
Звернувшись до суду із заявою про встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю свого чоловіка та збройною агресією Російської Федерації проти України, заявник обґрунтувала мету встановлення такого факту, зокрема, отримання статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, отримання допомоги від гуманітарних організацій, звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди тощо.
Оцінюючи досліджені докази, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер біля с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області саме внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України, оскільки дослідженими доказами в їх сукупності достовірно та переконливо підтверджується, що його смерть настала через полі травму із залученням декількох ділянок тіла, отриману внаслідок військових дій від інтенсивних вибухів та осколків.
Суд вважає, що встановлення цього факту в судовому порядку матиме для заявниці юридичне значення, оскільки є підставою для виникнення і реалізації її особистих і майнових прав, та носить виключно індивідуальний характер, так як породжує правові наслідки лише для заявниці.
Отже, даний факт інакше як у судовому порядку не може бути встановлено, тому вимоги заявниці слід задовольнити.
Частиною 7 статті 294 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв'язку з чим суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 258-259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко