Справа № 750/7447/25
Провадження № 2/750/126/26
09 березня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченка К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
третя особа - Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
У травні 2025 року представник позивачів звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_3 про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0667 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0667 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 та дід ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, в тому числі житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:02:017:5030 за вказаною адресою заповідав позивачам. Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок позивачі отримали 16.09.2024. Однак, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки приватним нотаріусом під час здійснення перевірки наявності реєстрації права власності на таку земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі за ОСОБА_4 було встановлено, що така реєстрація відсутня, позивачі позбавлені права в позасудовому порядку набути право власності на свої частки у вказаному майні, а тому звернулися до суду із вказаним позовом.
Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_5 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді ОСОБА_5 від 11 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5 з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2025 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкуловій І.П.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2025 року у справі призначено підготовче засідання.
Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадкова справа щодо його майна не заводилися (а.с. 50), а тому судом за клопотанням представника позивачів залучено до участі у справі в якості належного відповідача Чернігівську міську раду.
Представник відповідача - Чернігівської міської ради надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила прийняти законне, вмотивоване та обґрунтоване рішення. Заперечень проти задоволення позову не зазначила.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2026 року закрито підготовче провадження в справі і призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачі та їх представник у судове засідання не з'явилися, представник подав заяву, в якій просив справу розглядати без участі сторони позивачів та зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.
Представник Чернігівської міської ради у судове засідання не з'явилася, у відзиві на позов просила справу розглядати без участі представника відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 березня 2017 року (а.с. 14).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05 жовтня 1967 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 13).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 11 листопада 2003 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с. 13).
На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1399, виданого 16.09.2024, ОСОБА_2 набув право власності на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1400, виданого 16.09.2024, ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пантелієнком О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 471, ОСОБА_4 придбав в ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0667 га з кадастровим номером 7410100000:02:017:5030 (а.с.17)
Позивачі у позові зазначають, що приватним нотаріусом на Державному акті на право власності на земельну ділянку Сергії ЯГ № 868562, виданому Чернігівською міською радою 15 вересня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 , проставлено відмітку про посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки та перехід права власності на неї до ОСОБА_4 (а.с. 20)
Постановами приватного нотаріуса Прокоф'євої О.М. № 02-31/154 та № 02-31/155 від 19.09.2024 позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки приватним нотаріусом під час здійснення перевірки наявності реєстрації права власності на таку земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі за ОСОБА_4 було встановлено, що така реєстрація відсутня. (а.с. 24-27)
Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до положення статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За вимогами статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до статті 182 ЦК України, в редакції, яка діяла на час посвідчення договору, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Підстави набуття права власності визначені у статті 328 ЦК України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до пункту а) частини 2 статті 126 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час посвідчення договору Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, до 01 січня 2013 року, державна реєстрація права власності, права користування (сервітуту) земельними ділянками, права, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводилась територіальними органами земельних ресурсів.
Згідно пункту 14 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, у разі здійснення нотаріусом у встановленому законом порядку відмітки про перехід права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину вносяться відомості до розділу 3 Поземельної книги «Земельна ділянка. Права власності, постійного користування» Дата внесення відомостей є датою державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку.
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Тобто, за змістом наведеної вище норми права, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі 911/3594/17, провадження № 12-234гс18 та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 522/3999/23.
Статтею 328 ЦК передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності і встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи, що позивачі звернулися до нотаріальної контори в установленому законом порядку для прийняття спадщини, проте отримали відмову нотаріуса у видачі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 через відсутність здійснення реєстрації правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а тому позивачі не можуть оформити своє право власності на неї, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) до Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, ЄДРПОУ - 34339125) про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0667 га з кадастровим номером 7410100000:02:017:5030, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0667 га з кадастровим номером 7410100000:02:017:5030, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті діда - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 09.03.2026.
Суддя