справа № 732/1853/25
провадження № 6/732/3/26
Ухвала
про розстрочення виконання рішення суду
09.03.2026 м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,
16 лютого 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Зачепіло Зоряну Ярославівну звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду, у якій представник заявниці просила розстрочити виконання рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2026 року у справі № 732/1853/25 строком на 6 календарних місяців шляхом сплати щомісячно не пізніше 15 числа кожного календарного місяця фіксованої грошової суми в розмірі 5101,10 грн (від загальної суми до стягнення).
Заява мотивована тим, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики позовні вимоги ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» задоволено частково, та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» стягнуто суму заборгованості за договором позики №7103 від 11.04.2018 у розмірі 25189,50 грн, судовий збір у розмірі 2417,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Загальна сума до стягнення - 30606,50 грн. Представник заявниці вказує, що наразі ОСОБА_1 не має можливості здійснити повну оплату заборгованості одним платежем у зв'язку з тим, що в неї виникли фінансові труднощі, остання не має достатнього заробітку та має статус внутрішньо переміщеної особи. У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем заявниці, що унеможливлюють одноразове погашення всієї суми боргу, представник заявниці просила розстрочити виконання рішення суду та встановити розстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців зі щомісячною сплатою платежів у розмірі 5101,10 грн, що дозволить ОСОБА_1 планувати бюджет та реально погасити борг рівними частини, не порушуючи при цьому прав стягувача на отримання коштів.
09.03.2026 до початку судового засідання від представника заявниці - адвоката Зачепіло З.Я. надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності сторони заявника.
Клопотання сторони заявника судом задоволено.
Стягувач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» про дату, час і місце розгляду справи повідомлене належним чином, судова повістка про виклик до суду доставлена в електронний кабінет Товариства, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (а. с. 153, 155). Представник стягувача в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не надходило, про причини неявки суд не повідомлено,
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши подану заяву та матеріали цивільної справи №732/1853/25, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, позовні вимоги ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» задоволено частково та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» стягнуто суму заборгованості за договором позики №7103 від 11.04.2018 у розмірі 25189,50 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за позикою; 20189,50 грн - заборгованість за відсотками та комісії за користування позикою, судовий збір у розмірі 2417,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили 03 березня 2026 року (а. с. 127-136).
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені у статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно із ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначалося, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин а справи, зокрема, суб'єктного складу сторін у справі, зобов'язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов'язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов'язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов'язок чи зобов'язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження майнового стану заявницею надано довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 №7455174250432423 та форми ОК-7 №2853658107882824, з яких убачається, що дохід заявниці за період з січня по грудень 2025 року склав 109787,53 грн, при цьому щомісячний дохід заявниці не перевищує 10000,00 грн (а. с. 142-143, 144-145).
З довідки переселенця №7423-7500570979 установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25 квітня 2022 року має статус внутрішньо переміщеної особи (а. с. 148).
Так, представник заявниці стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час заявниця не має, просить суд врахувати її матеріальне становище та сімейні обставини, що призвело до виникнення заборгованості перед ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», однак, це ніяк не звільняє її від виконання вказаних зобов'язань. В той же час, заявниця не відмовляється добровільно виконати свої зобов'язання перед стягувачем, у зв'язку з цим просить розстрочити виконання рішення суду.
Розглянувши наведені в обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення доводи заявниці, які підкріплені належними та допустимими доказами, і свідчать про наявність об'єктивних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та розстрочення виконання рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2026 року у справі №732/1853/25 строком на 6 (шість) місяців, шляхом сплати до 15 числа поточного місяця суми заборгованості рівними частинами по 5101,10 грн (25189,50 грн - сума заборгованості + 2417,00 грн - судовий збір + 3000,00 грн - витрати на правову допомогу: 6 місяців) до повного погашення заборгованості.
Також суд звертає увагу, що розстрочення виконання судового рішення створить більш сприятливі умови для його добровільного виконання, не поставить боржника ОСОБА_1 в скрутне матеріальне становище та не завдасть значної шкоди інтересам стягувача, оскільки кінцевою метою розстрочення є повне виконання судового рішення та погашення заборгованості.
На підставі викладеного та керуючись статтями 81, 247, 260, 352, 353, 435 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 січня 2026 року у справі №732/1853/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, строком на 6 (шість) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, шляхом сплати до 15 числа поточного місяця щомісячного платежу у розмірі 5101,10 грн до повного погашення заборгованості.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена і підписана 09.03.2026.
Суддя А. О. Бойко