Справа № 588/290/26
Провадження № 3/588/135/26
09 березня 2026 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ,
за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 16.02.2026 о 16 год. 48 хв. у м. Тростянець по пров. Коцюбинського, 2/в керував транспортним засобом «Фольксваген гольф», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Також ОСОБА_1 16.02.2026 о 16 год. 48 хв. у м. Тростянець по пров. Коцюбинського, 2/в, керуючи автомобілем «Фольксваген гольф», державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на паркан по пров. Коцюбинського, 2/в, чим порушив вимоги пунктів 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, а власнику завдано матеріальної шкоди.
Крім того, ОСОБА_1 16.02.2026 о 16 год. 48 хв. у м. Тростянець по пров. Коцюбинського, 2/в, керуючи автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_2 , скоївши ДТП, а саме здійснив наїзд на паркан у м. Тростянець по пров. Коцюбинського, 2/в, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги пункту 2.10.а Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, та не повідомив суд про причину неявки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989.
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124, 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
З урахуванням викладеного, вважаю, що оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні інтервали не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки та заборони для учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з вимогами п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи водієм, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Адміністративне правопорушення визнають вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла передбачити (недбалість). Якщо поняття умислу пов'язано з психічним ставленням особи до свого діяння та його наслідків, то під час визначення необережності до уваги беруть лише ставлення до шкідливих наслідків.
Правила дорожнього руху зобов'язують водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, обирати безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.
Аналіз диспозиції статті 124 КУпАП свідчить про те, що указана норма є бланкетною, а тому при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що, зокрема, було звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Отже, оскільки ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Фольксваген гольф», державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на паркан, вважаю, що він порушив вимоги пунктів, 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху, і такі порушення перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що настали у вигляді пошкодження транспортного засобу та паркану.
Відповідно до пункту 2.10.а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122-4 КУпАП, полягає в залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, вважаю, що він порушив вимоги пункту 2.10.а Правил дорожнього руху.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 593144, ЕПР1 № 593164, ЕПР1 № 593150 від 16.02.2026, які за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликають, містять всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2, 15, 26);
- рапортами помічника чергового ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області від 16.02.2026 (а.с. 3, 16, 27);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.02.2026 (а.с. 5);
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку (а.с. 11);
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.02.2026 (а.с. 28);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 29).
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки він, будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна інших осіб. Крім того, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, оскільки він, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний.
Згідно частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статей 33, 36 КУпАП враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, та вважаю що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у межах санкції встановленої за найбільш серйозне правопорушення, тобто у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення відповідно до статті 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. у дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 36, 40-1, 122-4, 124, 130, 268, 283, 284 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього, на підставі статті 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп. у дохід держави.
Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного судом.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Огієнко