Провадження № 2-др/582/5/25
Справа № 582/1122/25
Копія
"05" березня 2026 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:
головуючого Жмурченка В. Д
при секретарі Коваль В. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Недригайлів заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04 грудня 2025 року заочним рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області задоволено позов ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором позики в розмірі 32760 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
15 грудня 2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, яку мотивовано тим, що у даній справі слід ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп. на підставі поданих даних після ухвалення заочного рішення суду.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, дійшов до висновку про задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
При зверненні до суду з позовом ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просило суд відкрити провадження у справі за позовною заявою ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 32760 грн 00 коп, задовольнити позовну заяву ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 32760,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,00 грн.
Заочним рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 04 грудня 2025 року позов ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 32760 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
15 грудня 2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06 травня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги адвокатом Андрущенком М.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Андрущенка М.В. від 07 липня 2022 року; акт приймання-передачі наданих послуг адвокатом Андрущенком М.В. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» із детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 5000 грн 00 коп; заявка № 3851103720 про надання послуг; платіжна інструкція № 81 від 09 грудня 2025 року про перерахування ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» Андрущенку М.В. 5000 грн 00 коп згідно із заявкою № 3851103720 від 01 серпня 2025 року про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 (а.с. 106-118).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону). Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Тому у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (Постанова Великої Палати від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі № 910/4881/18, від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18.
Відповідач із клопотанням про зменшення суми витрат на правничу допомогу не зверталася.
Враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 265, п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (реєстраційний код юридичної особи: 44127243) 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: В. Д. Жмурченко