Справа №452/701/26
Провадження №2/452/1017/2026
09 березня 2026 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області (далі - нотаріальна контора), -
02 березня 2026 року, з урахуванням поданих 03 березня 2026 року уточнень, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, котра залишились після смерті її дідуся ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що вона, будучи спадкоємцем за законом, у визначений законодавством строк для прийняття спадщини не звернулась до нотаріальної контори з поважної причини, а саме через те, що відповідач ОСОБА_2 повідомила їй неправдиву інформацію, тобто вчинила дії, спрямовані на усунення її від спадкування.
Під час вирішення питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 самостійно визначила підсудність справи та звернулась із вищезазначеним позовом до Самбірського міськрайонного суду Львівської області, оскільки відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а предметом спору є нерухоме майно, розташоване на території Самбірського району Львівської області.
Проте, такі висновки позивача, на переконання суду, є помилковими.
Так, відповідно до ст.27 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Проте, згідно ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яке належало померлому ОСОБА_3 ,
зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 4625185900:08:002:0294, котра розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, суд зауважує, що Самбірський район Львівської області в сучасних межах створено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» (далі - Постанова). До його складу увійшли: Самбірська, Рудківська, Добромильська, Новокалинівська, Старосамбірська, Турківська, Хирівська міські, Боринська селищна, Бісковицька, Ралівська,
Стрілківська сільські територіальні громади. Проте, раніше територія району входила до складу трьох окремих районів: Самбірського, Старосамбірського, Турківського, які цією ж Постановою були ліквідовані.
При цьому, с. Стрільбичі, на території якого знаходиться спадкове майно, за своєю територіальністю належить до колишнього Старосамбірського району Львівської області.
Відповідно п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Крім того, виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі №185/8191/16-ц (провадження №61-15124св20) зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об'єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Такі правові висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 13 квітня 2022 року у справі №373/118/20 (провадження №61-20156св21).
Таким чином, позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини виникає з приводу нерухомого майна та відноситься до виключної підсудності.
Ураховуючи вищевикладене, дана справа є підсудною Старосамбірському районному суду Львівської області, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України).
Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відтак, суд приходить до висновку, що справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору - Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області, не підсудна Самбірському міськрайонному суду Львівської області та повинна бути передана за підсудністю до Старосамбірського районного суду Львівської області відповідно до вимог ч.1 ст.31 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись стст.27,31,187,353 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області, - передати за підсудністю до Старосамбірського районного суду Львівської області (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Шевченка Бічна, буд.1).
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.М. Кущ