Справа №487/231/26
Провадження №2/487/1226/26
09.03.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Щербатюк М.С., розглянувши клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Квасивчак Яни Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову, -
Представник ОСОБА_1 - адвокат Квасивчак Я.М. звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженню відповідальністю «Громадянський посад», в якій просила: зобов'язати Товариство з обмеженню відповідальністю «Громадянський посад» виконати умови договору купівлі-продажу майнових прав від 13.01.2021 № ГП/49/К4 та передати ОСОБА_1 , шляхом підписання Акту-прийому передачі майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка є об'єктом договору купівлі-продажу майнових прав незалежно від можливих змін її нумерації або позначення після введення об'єкта в експлуатацію, а також вирішити питання про судові витрати.
Разом з позовом було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою від 14.01.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено частково, вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженню відповідальністю «Громадянський посад» про зобов'язання виконати умови договору купівлі-продажу майнових прав, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій по відчуженню, реєстрації, перереєстрації права власності об'єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , до набрання рішення законної сили.
03.03.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Квасивчак Я.М. подала до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.01.2026
Суд, дослідивши клопотання та матеріли справи, приходить до наступних висновків.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
У відповідності до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову зокрема за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду (ч.2 ст. 158 ЦПК України).
Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Отже, клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову належить до клопотань з процесуальних питань, вимоги до яких передбачені статтею 183 ЦПК України.
Як вбачається, представником заявника до поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порушення приписів ст. 183 ЦПК України не надано доказів на підтвердження скерування поданого до суду клопотання, разом з доданими до нього документами, іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 158 ЦПК України передбачено розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії клопотань є направлення заявником учасникам справи тексту самого клопотання та доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таке клопотання для надання їм достатнього часу для ознайомлення з його змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідне клопотання.
Таким чином, неотримання учасниками справи клопотання про скасування заходів забезпечення позову порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до частини 4ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі вищевикладеного, оскільки клопотання про скасування заходів забезпечення позову подано без додержання вимог викладених у ст.183 ЦПК України, останнє підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано,що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з цим клопотанням після усунення недоліків, що слугували для його повернення.
Керуючись ст. 14, 43, 158, 182, 183 ЦПК України, суд
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Квасивчак Яни Миколаївни про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявникові без розгляду.
Роз'яснити заявникові, що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.М. Афоніна