Справа №466/1826/26
Провадження №2-о/466/154/26
про відмову у відкритті провадження у справі
09 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Львова Федорів О.П., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про встановлення факту належності житлового будинку на праві власності,
06 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Маленевський Андрій Олександрович звернувся до суду зі заявою в порядку окремого провадження. Просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який має загальну площу 54,32 кв. м., житлову площу 30,67 кв. м., належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 лютого 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Веселівського районного нотаріального округу Запорізької області Скориченко А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 129, та зареєстрованого у Веселівському районному бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу № 37 за реєстровим № 171, 17 лютого 2000 року.
Подану заяву мотивував тим, що задля участі у програмі «єВідновлення» 19 грудня 2025 року Заявниця звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок. 24 грудня 2025 року державним реєстратором було прийнято рішення про залишення заяви без руху № 82581052, а 04 лютого 2026 року - рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 83140463, мотивоване відсутністю можливості отримання підтверджуючої інформації з архівів бюро технічної інвентаризації, що знаходяться на території, доступ до якої обмежений у зв'язку з воєнним станом та тимчасовою окупацією.
Ствердив, що заявниця має оригінали правовстановлюючих документів на будинок, однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про таке право власності, оскільки будинок набутий нею у власність до 1 січня 2013 року.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
Підставою звернення до суду із цієї заявою є те, що внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та тимчасовою окупацією території Запорізької області, де знаходиться об'єкт нерухомості, неможливо підтвердити інформацію про реєстрацію права власності органами бюро технічної інвентаризації у 2000 році.
Метою заявлення вимог ОСОБА_1 є визнання за нею права власності на житловий будинок задля реалізації права на отримання компенсації за програмою «єВідновлення».
Тобто заявниця фактично просить визнати за нею право власності, набуте раніше на законних підставах.
З урахуванням мотивів заяви у цій справі та її мети, питанням, яке належить дослідити, є визначення порядку захисту порушених прав заявниці щодо володіння на праві власності житловим будинком, підтвердження реєстрації якого у неї відсутнє.
У статті 392 Цивільного кодексу України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту статті 392 Цивільного кодексу України випливає, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що за змістом статті 392 Цивільного кодексу України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (див. постанови від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19).
Результат аналізу наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка є власником/володільцем нерухомого майна, набутого раніше на законних підставах, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявниця, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви (стаття 392 Цивільного кодексу України), а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження.
Фактично заявник шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження, ставить вимоги про визнання за нею права власності на житловий будинок, що суперечить статті 293 Цивільного процесуального кодексу України.
За обставин цієї справи питання, яке ставить заявник перед судом, вирішується лише в порядку позовного провадження. До такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 201/9106/24 за заявою Маріупольська міська рада Донецької області про встановлення факту володіння нежитловою будівлею на праві комунальної власності. Цей висновок також підтвердив Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2026 року у справі №650/3978/25.
Враховуючи викладене, висновую про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, оскільки питання, яке ставить заявник перед судом, вирішується лише в порядку позовного провадження.
Керуючись частиною 4 статті 315 ЦПК України, суддя
відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про встановлення факту належності житлового будинку на праві власності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана 09 березня 2026 року.
Суддя О.П. Федорів