Справа №464/8746/25
Провадження №2/466/1528/26
09 березня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої судді Федорів О.П.,
з участю: секретаря судового засідання Заяць У.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Суть заяви
1. 12 грудня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» (ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс», позивач)подала через систему «Електронний суд» до Сихівського районного суду м. Львова позовну заяву із вимогами до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач)про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 50 797,86 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
2.Позов обґрунтовувався тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс», як позикодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, 01 серпня 2024 року уклали Договір позики «Максі» №3208905379-035100. Відповідно до умов цього договорупозичальнику 01 серпня 2024 року надано кредит у розмірі 14 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 , зі строком повернення до 28 грудня 2024 року включно. Згідно з п. 2.5 цього договору, за користування позикою позичальник сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою 511% річних протягом всього строку кредитування, що становить за базовим розміром 1, 4% на день. Позичальник сплачує наступні комісії, пов'язані з укладенням, обслуговуванням цього Договору: комісію за використання позики, яка складає 0,1% від суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки Позичальнику з приводу виконання умов Договору, обслуговування заборгованості (за наявності) та одноразову комісію за видачу позики у розмірі 1,5% від суми позики.
3.Відповідно до укладеного Договору позики відповідач повинен був сплачувати заборгованість за графіком (Додаток №1 до Договору позики). Представник позивача зазначила, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав свого обов'язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 50 797,86 грн, яка складається з: 12 980,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 26 796,00 грн - борг відсотків за кредитом; 7 000,00 грн - борг пені; 4 021,86 грн - борг послуг (комісії), яку просила суд стягнути з відповідача. Також просила стягнути судові витрати: 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 5 000 грн понесених витрат на правову допомогу.
Процесуальні рішення та позиції сторін
4.Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова від 15 грудня 2025 року цивільну справу направлено за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова, оскільки встановлено, що відповідач зареєстрований на території цього району.
5.20 січня 2026 року справа надійшла до Шевченківського району міста Львова.
6.21 січня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
1.Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача.
2.Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі, не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.
3.Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, і на підставі частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України суд вважав, що він не з'явився у судове засідання без поважних причин.
4.Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 09 березня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
5.З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
6.Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, які вважав достатніми.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження
7.01 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Технофінанс», як позикодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, уклали електронний Договір позики «Максі» №3208905379-035100 (далі - Договір), відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти у сумі 14 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 , зі строком повернення до 28 грудня 2024 року включно (п.2.1., п. 2.3. Договору) (а.с. 14-26).
8.Згідно з пунктами 1.1, 1.3, 1.5 Договору, він укладається сторонами дистанційно у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», шляхом особистого заповнення позичальником належних відомостей у відповідних розділах особистого кабінету позичальника з добровільним внесенням повних, точних та достовірних даних за визначеною позикодавцем формою формуляра цього Договору позики, що одночасно свідчить про ознайомлення з запропонованими умовами в повному обсязі та є акцептом електронного правочину на визначених позикодавцем умовах. Договір укладено після належної ідентифікації та верифікації клієнта, які здійснені позикодавцем в один із способів, визначених у Додатку №2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ №107 від 28 липня 2020 року. Зі сторони позичальника договір підписується аналогом власноручного підпису: електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором позичальника, який автоматично згенеровано в Інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (коду) та/або надіслано позичальнику шляхом смс-повідомлення на номер телефону, зазначений позичальником при реєстрації в особистому кабінеті відповідно до положень ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
9.Пунктом 2.5 Договору передбачено, що за користування Позикою Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 511% річних протягом всього строку кредитування, що становить за базовим розміром 1.40% на день. База нарахування процентів - залишок Суми Позики, що обліковується як заборгованість Позичальника перед Позикодавцем.
10.Згідно з пунктом 2.6. Договору, позичальник сплачує наступні комісії, пов'язані з укладенням, обслуговуванням цього Договору: 2.6.1. Комісія за використання позики, яка складає 0.1% від суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки позичальнику з приводу виконання умов Договору, обслуговування заборгованості (за наявності). Нарахування і сплата комісії за використання проводиться на залишок заборгованості за позикою. Нарахування комісії за використання здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із розрахунку кількості календарних днів у році. Нарахування повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення позики в повному обсязі. День надання позики не враховується при нарахуванні комісії за використання, день повернення Позики враховується при нарахуванні комісії за використання. 2.6.2. Одноразову комісію за видачу позики у розмірі 1,50% від суми позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання позикодавцем із суми позики.
11.Відповідно до п.2.7 Договору вартість вказаних у п.2.6 Договору комісій є фіксованою протягом строку кредитування. Комісії підлягають сплаті у строки, визначені Графіком платежів.
12.Графіком платежів, який є Додатком до Договору позики «Максі» №3328318044-032930 від 01 серпня 2024 року, Паспортом споживчого кредиту за Договором позики «Максі» також підтверджується, що відповідачу надається кредит в розмірі 14 000,00 грн, зі строком повернення до 28 грудня 2024 року включно. Розмір процентів за користування коштами складає 1,40% на день. Комісія за використання позики складає 0,1% від Суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки Позичальнику з приводу виконання умов Договору, обслуговування заборгованості (за наявності) (а.с. 26-29).
13.Згідно з копією платіжного доручення №14622 від 01 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Технофінанс»перераховано ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 13 790 грн на підставі договору позики «Максі» №3208905379-035100 від 01 серпня 2024 року (а.с. 30).
14.Відповідно до представленого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики «Максі» №3208905379-035100 від 01 серпня 2024 року у відповідача перед позивачем за невиконання цього Договору є заборгованість у розмірі 50 797,86 грн, яка складається з: 12 980,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 26 796,00 грн заборгованості за відсотками за кредитом; 7 000,00 грн - борг пені; 4 021,86 грн заборгованості за комісією, яку представник позивача іменує «борг послуг» (а.с. 32-34).
Норми права, що підлягають застосуванню
15.За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
16.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
17.Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
18.Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
19.Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
20.Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
21.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
22.Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
23.Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
24.Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
25.Згідно із частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, норми якої в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
26.Із положень статті 546 Цивільного кодексу України слідує, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
27.Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Оцінка та мотиви суду
28.Судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.
29.Дослідженими доказами підтверджується, що сторони уклали договір позики «Максі» №3208905379-035100 від 01 серпня 2024 року. Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.
30.Так за цим Договором, відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти у сумі 14 000,00 грн зі строком повернення до 28 грудня 2024 року включно. Фіксована процентна ставка склала 1,40% на день. Комісія за використання позики склала 0,1% від Суми позики та сторони погодили, що вона нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки Позичальнику з приводу виконання умов Договору, обслуговування заборгованості.
31.Кредитодавець умови договору виконав - надав кредит та здійснював його обслуговування. Відповідач натомість не повернув кредитні кошти, у результаті чого виникла заборгованість, яка складається з: 12 980,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 26 796,00 грн заборгованості за відсотками за кредитом, 4 021,86 грн заборгованості за комісією. Одноразову комісію за видачу позики у розмірі 1.50% від суми позики сплачена позичальником в момент надання позики шляхом її утримання позикодавцем із суми позики.
32.У частині основної суми боргу, заборгованості за відсотками, наданий представником позивача розрахунок суд вважає таким, що проведений правильно. Так, відсотки нараховані за період з 2 серпня 2024 року до 28 грудня 2024 року.
33.Суд зауважує, що право кредитодавця на нарахування комісії, пов'язаної з наданням та обслуговуванням кредиту, відповідає вимогам частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент укладення та виконання договору, а також передбачене у самому договорі.
34.Водночас, згідно з пунктом 2.6.1 Договору, нарахування комісії за використання здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із розрахунку кількості календарних днів у році. Строк договору - до 28 грудня 2024 року. Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості, комісія нараховувалась до 03 червня 2025 року. Представник позивача не обґрунтувала причин продовження нарахування комісії в період після закінчення строку договору, всупереч положенням самого договору, укладеного між сторонами. Отже, суд враховує, що станом на 28 грудня 2024 року, з виключенням сплаченої комісії у розмірі 210 грн, позивач нарахував відповідачеві комісію у розмірі 1984 грн.
Щодо підстав для стягнення неустойки (пені)
35.Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача також пеню в розмірі 7 000 грн за прострочення виконання кредитного зобов'язання за договором про споживчий кредит.
36.Суд ураховує, що відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
37.Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
38.Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
39.Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
40.За змістом частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
41.Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
42.Зі системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування пені у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
43.Оскільки, як установлено судом, неустойка за кредитним договором нарахована під час дії воєнного стану, тому відповідач звільняється від обов'язку її сплати на користь позивача.
44.Отже вимога про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за кредитними договорами є безпідставною.
45.З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором позики «Максі» від 01 серпня 2024 року №3208905379-035100, яка складається з 12 980,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 26 796,00 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 984 грн заборгованості за комісією, а всього 41 760 грн.
Розподіл судових витрат
Щодо судового збору
46.Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн сплаченого судового збору.
47.Частинами 1, 2 статті 141Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
48.Отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 82 % від заявленої ціни позову.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
49.За правилами частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
50.У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги від 03 січня 2024 року №03/01 (а.с. 38-39), копію акта про прийняття-передачі наданих послуг від 10 грудня 2025 року (а.с. 11), копію квитанції до прибуткового касового ордера від 10 грудня 2025 року №45 (а.с.31).
51.Суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом наданих послуг.
52.Отже, з відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 82 % від заявленої ціни позову.
Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» заборгованість за договором позики «Максі» від 01 серпня 2024 року №3208905379-035100 у розмірі 41 760 (сорок одна тисяча сімсот шістдесят) грн 00 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» суму сплаченого судового збору у розмірі 1 017 (одна тисяча сімнадцять) грн 41 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
5.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 100 (чотири тисячі сто) грн 00 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс», код ЄДРПОУ 43868852, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, офіс 207/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуюча О.П. Федорів