Справа №443/376/26
Провадження №2/443/488/26
іменем України
09 березня 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 (позивачка) подала до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просить стягувати з відповідача аліменти на її користь 1/3 частину від усіх видів його заробітку на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликалася на те, що відповідач є батьком їхніх дітей, працює, має постійний заробіток. Їхній син постійно хворіє, переніс три операції, готується до четвертої, однак відповідач знаючи про це, жодного разу не запропонував матеріальну допомогу на лікування. Відповідач, маючи можливість надавати регулярну матеріальну допомогу, не робить цього.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності його та позивачки і підтримання позовних вимог (а.с.25).
Відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності (а.с.20).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 25.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.14-15).
Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України судом 09.03.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, врахувавши позицію відповідача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 03.05.2016 у Зарічанській сільській раді Жидачівського району Львівської області, актовий запис №03. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 ». Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб від 03.05.2016 (а.с.6).
Згідно з свідоцтвами про народження від 25.10.2017, 22.05.2021 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сторони у справі (а.с.7, 8).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов'язку щодо утримання своїх малолітніх дітей.
Норми права, які застосував суд.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі - СК України) та Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III)
Так, утримання дитини до досягнення нею повноліття є обов'язком батьків (стаття 51 Конституції України та стаття 180 СК України)
Відповідно до положень частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з приписами частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом положень частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Крім цього, суд враховує норми статей 8, 11, 12 Закону № 2402-III, які передбачають право дітей на достатній життєвий рівень, рівність батьків у правах та обов'язках щодо дитини та права, обов'язки і відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.
Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір'ю. Відповідач як батько дітей належним чином не виконує обов'язок щодо утримання своїх дітей.
Суд зазначає, що обов'язок щодо утримання та виховання дитини покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Зважаючи на те, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 , а відповідач ОСОБА_2 є їх батьком і на нього покладено однаковий з ОСОБА_1 обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, тому суд доходить переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
Надаючи оцінку аргументам позивача щодо розміру аліментів, суд зазначає, що визначений нею розмір частки заробітку (доходу) батька, а саме: одна третя його заробітку, який вона просить стягувати з відповідача щомісячно як аліменти на дітей, є мінімально визначеним Законом розміром аліментів на двох дітей. Крім цього, суд зауважує про відсутність в матеріалах справи та не наведення відповідачем аргументів, які б вказували на його незадовільне матеріальне становище чи стан його здоров'я, наявність у нього інших утриманців чи аліментних зобов'язань, тобто давали суду підстави дійти висновку про неспроможність відповідача сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі. Окрім наведеного, суд бере до уваги позицію відповідача, який визнав позов повністю.
За наведених обставин у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Розподіл між сторонами судових витрат.
З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (1 331,20 грн).
На підставі статей 55, 150, 180-182, 183 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 24.02.2026 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 09 березня 2026 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів