Справа №442/451/26
Провадження №2/442/647/2026
09 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання: Михавко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -
за участю представників
від позивача: ОСОБА_6
від відповідача: не з'явилися
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом, в якому просить на підставі ст.ст. 75, 80, 84, 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісяця але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред?явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки від всіх видів доходу щомісяця до досягнення дочкою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.04.2023 сторони уклали шлюб, від якого у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що на даний час не проживає спільно з відповідачем, дочка знаходиться на її утриманні, відповідач добровільно не надає коштів на її утримання, усі свої кошти витрачає на свої власні потреби, тому позивач змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Зважаючи на те, що відповідач працевлаштований, отримує заробітну плату у ПАТ «Укрнафта", весь свій дохід витрачає на свої потреби, вважає, що відповідач має можливість виконувати покладений на нього чинним законодавством та моральними принципами обов'язок батька та гідну матеріальну допомогу здійснювати для утримання та забезпечення належного рівня життя та розвитку їх дочці.
Також зазначає, що сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Вказує, що у Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. При визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, необхідним є не зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, у першу чергу необхідно виходити з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Вказує, що, вирішуючи питання про стягнення аліментів, суду необхідно керуватися загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін, а позивач в даному випадку перебуває у такому становищі, що потребує матеріальної допомоги на утримання до досягнення дитиною 3-х років, оскільки перебуває у декретній відпустці, доходу не отримує. Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням її потреб, оскільки на утриманні та вихованні знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його працездатності, вважає що є всі підстави для задоволення вимоги в частині стягнення аліментів на її утримання щомісячно, до досягнення дитиною трьох років. У зв?язку із складним матеріальним становищем, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, жодного доходу не отримує, потребує матеріальної допомоги на своє утримання від відповідача у розмірі 1/6 частки усіх видів доходу і заробітку щомісяця. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилась, представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала, просила такий задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частинами 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч. 2 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 № 3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 13.04.2023 зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ).
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, які мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Ч. 1 ст. 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-ХІІ, дата набуття чинності для України 27.09.1991) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином, в даний час між позивачем та відповідачем виник спір з приводу утримання неповнолітньої дитини, а тому суд переконаний, що позивач потребує допомоги на її утримання, а відповідач зобов'язаний надавати таку допомогу.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів на неповнолітніх дітей, суд враховує стан здоров'я позивача та відповідача - платника аліментів, їхнє матеріальне становище, рівність прав та обов'язків обох батьків щодо дитини, вимоги розумності та справедливості, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, та визначає на користь позивача аліменти на малолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 20.01.2026 до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду, саме такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку відповідатиме інтересам їх дитини.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Як було встановлено судом, відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина мешкає разом з матір'ю, позивач не працює, отже, вона потребує матеріальної допомоги.
Визначаючи розмір аліментів на ОСОБА_1 , з якою проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує стан здоров'я позивача та відповідача - платника аліментів, їхнє матеріальне становище, враховуючи, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, враховуючи обставини, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, а саме потреби дружини, враховуючи принцип справедливості та розумності та з урахуванням можливостей відповідача, суд визначає на користь позивача аліменти на ОСОБА_1 у розмірі однієї шостої заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.01.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У разі зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір" з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 1 331 грн 20 коп.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 20.01.2026 до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_1 у розмірі однієї шостої заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.01.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 к. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; тел. НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; тел. НОМЕР_6 ).
Повний текст судового рішення виготовлено 09.03.2026.
Суддя Ю.С. Кучаковський