Справа № 442/501/26
Провадження № 2/442/658/2026
"09" березня 2026 р. м. Дрогобич
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Степанишин Альони Сергіївни, яка подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Філія - Львівське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про поділ спільного майна,
Позивач адвокат Степанишин А.С., яка представляє інтереси ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до відповідача, третьої особи, та просить:припинити право спільної сумісної власності на житловий будинок садибного типу, загальною площею 89,2 кв.м., житловою площею 62,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3019261746020; припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0328 га, кадастровий номер 4610600000:01:026:0351, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2378453446106, місце розташування: АДРЕСА_1 ; припинити солідарне зобов'язання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором про споживчий кредит від 28.11.2024 № 244-193 та іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Дрогобицького міського нотаріального округу Львівської області Петрів В.Я. 28.11.2024 р. № 5976, які укладені між ОСОБА_1 та філією - Львівське обласне управління акціонерного товариства “Державний ощадний банк України»; Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок садибного типу, загальною площею 89,2 кв.м., житловою площею 62,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3019261746020; Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку, площею 0,0328 га, кадастровий номер 4610600000:01:026:0351, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2378453446106, місце розташування: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було розподілено та передано судді Ковалю Р.Г.
Оскільки відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, то суддею, на виконання вимог частин 6, 7 ст. 187 ЦПК України, у визначений строк вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідача.
09.03.2026 суддею отримано відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління ДМС, з якої вбачається, що відповідач була зареєстрована в АДРЕСА_2 , та знята з реєстрації 20.01.2026 за заявою власника житла.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Суддею при дослідженні поданої позовної заяви встановлено, що стороною позивача при поданні позову не дотримано вимоги ст. 175, ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Крім цього, у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява позивача містить п'ять позовних вимоги, з яких три немайнового характеру, дві майнового характеру.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі» (Kreuz V. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Представник позивача звернулась до суду з вимогою про припинення права спільної сумісної власності на нерухоме майно, припинення солідарного зобов'язання, та визнання права власності на нерухоме майно, однак судовий збір не сплачено в повній мірі за кожну позовну вимогу, і в матеріалах позовної заяви відсутні квитанції про його оплату.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: Отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)899998; Рахунок отримувача - UA628999980313121206000013931; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу*;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Постановою Верховного Суду України від 22.12.95 за N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" встановлено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Окрім того, вартість майна визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
За статтею 3 зазначеного Закону незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Ціна позову визначається дійсною вартістю спірного майна на час звернення до суду з позовною заявою.
Так, для визначення ціни позову позивач повинен надати суду Звіт щодо дійсної вартості майна (надавши його до суду у повному обсязі) та сплатити судовий збір, відповідно до дійсної вартості.
При подачі позовної заяви, позивачами не визначено ринкової вартості спірного майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості спірного майна.
В порушення вказаних вимог закону в доданих до позовної заяви не додано доказів вартості майна, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення ціни позову та розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв'язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову, зазначити та сплатити судовий збір, виходячи з вартості такого майна.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов'язаний оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо,тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву адвоката Степанишин Альони Сергіївни, яка подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Філія - Львівське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про поділ спільного майна - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення недоліків заяви зазначених вимог в зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала судді, в силу положень ч. 2 ст. 261 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роман КОВАЛЬ