3/441/62/2026 441/39/26
06.03.2026 суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від заступника начальника відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ознаками частини 4 статті 130 КУпАП, -
за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557582 від 01.02.2026, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, 02.01.2026, о 18.30 год, на вулиці Львівська, 7-Г у селі Бартатів, Львівського району Львівської області, керуючи автомобілем автомобілем BMW X5, р.н.з. НОМЕР_1 , був учасником ДТП, а саме, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль, який стояв позаду, після чого покинув місце події та вжив алкогольні напої, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.10 "є" чинних ПДР України.
ОСОБА_1 у суді факт порушення заперечив, вказав, що у той день, будучи на автомийці у селі Бартатів, при заїзді у бокс заднім ходом за ним знаходився автомобіль Mitsubishi Lancer, при цьому, жодного зіткнення із вказаним автомобілем він не відчув, на його автомобілі BMW X5 будь які пошкодження відсутні, більше того, водій автомобіля Mitsubishi Lancer у той час на місці претензій не мав, махнув йому рукою, що все добре, а тому, він домив машину та поїхав додому, у подальшому, коли до нього додому приїхали працівники поліції він дізнався, що автомобіль Mitsubishi Lancer має незначні пошкодження, пояснив, що не відчув зіткнення не розумів, що скоїв ДТП, вважає, що учасником ДТП не був та , відповідно, місце події не залишав, а тому від огляду на стан сп'яніння відмовився.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, оглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини такої, приходжу до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно частини першої статті 254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
У своїх рішеннях в справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» ЄСПЛ зазначив, якщо в протоколі про адміністративне правопорушення фабула відображена неповно, суд не може самостійно її доповнювати чи уточнювати.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція частини четвертої статті130 КУпАП передбачає вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Отже, обов'язковою умовою складу правопорушення за ознаками частини четертої статті 130 КУпАП є наявність події дорожньо-транспортної пригоди та безпосередня участь особи у ній, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є вживання алкоголю водієм транспортного засобу після ДТП за його участі.
ОСОБА_1 у суді факт вчинення ним ДТП, отримання пошкоджень його транспортним засобом, а відповідно і залишення місця ДТП заперечив, пояснив, що про подію не знав, а тому, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Ставлячи у провину ОСОБА_1 у протоколі факт вживання ним алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за його участі, до протоколу не долучено результатів його огляду на стан сп'яніння, натомість, долучений до протоколу акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із відміткою про відмову особи від проходження огляду на стан сп'яніння не може слугувати доказом вживання алкоголю, а є доказом відмови особи від проходження такого огляду, що не є об'єктивною стороною правопорушення за ознаками частини 4 статті 130 УКпАП.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 10 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно з вимогами статей 278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
У відповідності до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно із законом.
Згідно статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи матеріали справи та зібрані у справі докази в їх сукупності, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, враховуючи відсутність об'єктивної сторони за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 4 статті130 КУпАП, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП.
Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР при складанні протоколу не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів, а таких матеріали справи на ОСОБА_1 не містять.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому згідно частини другої статті 284 та статтею 247 КУпАП, підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 не вбачаю.
Керуючись статтями 245, 247, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками частини 4 статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті247 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Перетятько О.В.