Справа № 337/6592/25
Номер провадження 2/337/473/2026
09 березня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицкий районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря -Кабалюка Д.А.
представника позивача - ОСОБА_1
позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
11.12.2025 року представник позивача звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя, з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Ухвалою суду від 17.12.2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.
15.01.2026 до суду надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601 м.Київ, вул. Володимирська, 26) витребувані докази щодо перетину відповідачами державний кордону України з 2017 року.
Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року справа призначена до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що у 2011 році донька вийшла заміж та виїхала постійно проживати у Крим, інколи приїжджала у гості, дружина у серпні 2022 року виїхала до доньки, її мати залишила у спадок будинок у м.Бахчисарай. Дружина вивезла свої речі, кота, ключі від квартири залишила сусідам. Він на той час проходив службу у військовій частині. Інколи донька телефонує йому, наміру повертатися до України вони не мають. Просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважає їх законним та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Представник третьої особи надав суду пояснення, в яких просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства та розглянути справу без її участі.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.
Судові повістки надсилались на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачів та поверталися у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до ст. 130 ч. 10 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідачі також викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Згідно з інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та Міністерством соціальної політики України, ОСОБА_4 в останній раз виїхала з України 13 лютого 2022 року та в Україну не поверталася , дані про перетин відповідачкою ОСОБА_3 кордону держави Україна та знаходження в базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутні .
Враховуючи, відзив на позов у відповідності до ст. 178 п.8 ЦПК України не надано, представник позивача та позивач не заперечують проти розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України.
Допитані свідки у судовому засіданні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснили, що донька позивача ОСОБА_7 вийшла заміж та у 2011 році виїхала проживати до Криму, інколи поверталася провідати батьків, після початку війни донька забрала до себе у Крим дружину позивача, яка вивезла кота та необхідні речі, залишила від квартири ключі, які вони потім передали позивачеві, якого на той час дома не було, бо він проходив військову службу. Наразі речей та документів відповідачів в квартирі немає, ніхто не чинив їм перешкоди в користуванні квартирою.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення учасників процесу, свідків, розглянувши матеріали провадження, повно та всебічно встановив обставини справи, оцінивши за внутрішнім переконанням наявні докази у справі, які є належними, достовірними та допустимими, давши належну оцінку як кожного доказу окремо так достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що кімната АДРЕСА_1 не приватизована та перебуває у власності Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради.
Ордер на кімнату АДРЕСА_1 виданий виконавчим комітетом Запорізької міської ради на ім'я ОСОБА_2 .
На час розгляду справи в кімнаті АДРЕСА_1 в квартирі зареєстровано три особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 .
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2025 по справі 337/2148/25 було розірвано.
Фактично за вказаною адресою відповідачі не проживають понад шість місяців, а саме: колишня дружина позивача ОСОБА_3 - з серпня 2022 року, донька позивача ОСОБА_8 - з 2011 року. Факт не проживання відповідачів у спірній квартирі понад шість місяців, крім стверджень позивача, підтверджується поясненнями свідків та наявними в матеріалах провадження письмовими доказами.
Судом не встановлено поважності причин не проживання відповідачів у квартирі понад шість місяців, а також не встановлено фактів чинення перешкод з боку позивача або інших осіб у користуванні відповідачам спірною квартирою.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі, законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 11,13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з часу виготовлення повного тексту рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;
Представник позивача: Адвокатське об'єднання «Юрлюкссервіс», ЄДРПОУ: 40437337, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 155/79, адвокат Гаранська Уляна Вікторівна
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2
Третя особа: виконавчий комітет Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ: 02140892, , м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206
Суддя: Л.Г.Салтан