1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/1671/26 1-кс/335/755/2026
06 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000248 від 15 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -
05.03.2026 року Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12025080000000248 від 15 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.01.2026 року, о 10 годині 16 хвилин, ОСОБА_7 , будучи службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими функціями, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, за попередньою змовою з заступником начальника ЗРЕМ АТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_5 та начальником ЗРЕМ АТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_8 , виконуючи їх незаконну вказівку, перебуваючи біля кіоску з продажу вуличної їжі за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Центральна/вул. Соборна, одержав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду ( ОСОБА_9 ), будь-якої дії з використанням службового становища, в розмірі 30 000 гривень за вирішення питання щодо укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
03.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
03.03.2026 слідчим СУ ГУ НП в Запорізькій області проведено санкціонований обшук у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем мешкання заступника начальника району електричних мереж зі збуту електроенергії Запорізького району електричних мереж АТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , де було виявлено та вилучено:
1. Грошові кошти у сумі 1800 доларів США, 18 купюр по 100 доларів США: МВ02681470F, КС20983267А, АL13541205D, HF78542168Е, РК04440200Е, РВ56973221S, НС47252976В, АВ93985299Н, PJ65872934В, PF41882666Е, МН93854907А, FF19900696J, РВ17585503S, РК78986696G, НВ72699883Q, РF47361722C, FE38094172A, КF32689533С.
2. Грошові кошти у сумі 100 Євро, 1 купюра: VA 3626086709.
3. Мобільний телефон HONOR 90, в корпусі чорного кольору, IMEI № 1 - НОМЕР_1 , IMEI № 2 - НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ), з сім-картами оператора мобільного зв'язку «Водафон» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .
4. Ноутбук HP (DESKTOP - BMR905V) із зарядним пристроєм (пароль 3314).
5. Банківська карта «Visa» НОМЕР_6 .
Посилаючись на те, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025080000000248 від 15.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, оскільки може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на вилучене майно з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, у зв'язку з чим звернувся до слідчого судді з даним клопотанням та просить накласти арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання на підставах, викладених у ньому. Слідчий просить врахувати, що вилучене в ході обшуку майно та грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, про що надав копію постанови від 03.03.2026 року.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання частково заперечували, пояснили, що грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , йому не належать. Зазначені кошти є власністю матері дружини підозрюваного - ОСОБА_10 , а саме пенсійними виплатами. Ці грошові кошти були зняті у гривні з карткового пенсійного рахунку ОСОБА_10 за її дорученням, після чого обміняні на долари США та Євро, які зберігались за місцем проживання підозрюваного, а в подальшому підлягали передачі власнику - ОСОБА_10 . Надали суду копії квитанцій про зняття коштів та скіншоти листування. Також заперечували проти накладення арешту на ноутбук, оскільки він перебуває в користуванні дитини підозрюваного та використовується під час навчання; інші пристрої, які б можна було використати для дистанційного навчання дитини, відсутні. Також підозрюваний пояснив, що даний ноутбук ним не використовується та на ньому відсутня будь-яка інформація, яка б мала доказове значення у кримінальному провадженні. Просять слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна в цій частині.
За клопотанням сторони захисту допитана як свідок дружина підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_11 , яка пояснила, що була присутня під час проведення обшуку, заперечувала проти вилучення грошових коштів, оскільки ці гроші не належать підозрюваному та їх сім'ї. Пояснила, що її мати ОСОБА_10 отримує пенсію на картковий рахунок та доручила їй знімати пенсійні виплати та зберігати кошти у іноземній валюті, щоб потім, за наявної можливості, передати їй. З цією метою свідок щомісячно знімала грошові кошти, які є пенсією матері, та того ж дня обмінювала грошові кошти на долари, в останній раз вона придбала 100 доларів і 100 Євро. Ці гроші у валюті зберігались за їх спільним з чоловіком місцем проживання, однак їм не належать, про що вона зазначила і під час обшуку. Також пояснила, що власних збережень у готівці сім'я не має, ті заощадження, що наявні, зберігаються на карткових рахунках, відкритих для нарахування зарплати.
Заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши клопотання про арешт майна, матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, та матеріали, надані стороною захисту в обґрунтування заперечень, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Встановлено, що у кримінальному провадженні №12025080000000248 від 15.11.2025, 03.03.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
03.03.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем мешкання ОСОБА_5 було виявлено та вилучено:
1. Грошові кошти у сумі 1800 доларів США, 18 купюр по 100 доларів США: МВ02681470F, КС20983267А, АL13541205D, HF78542168Е, РК04440200Е, РВ56973221S, НС47252976В, АВ93985299Н, PJ65872934В, PF41882666Е, МН93854907А, FF19900696J, РВ17585503S, РК78986696G, НВ72699883Q, РF47361722C, FE38094172A, КF32689533С.
2. Грошові кошти у сумі 100 Євро, 1 купюра: VA 3626086709.
3. Мобільний телефон HONOR 90, в корпусі чорного кольору, IMEI № 1 - НОМЕР_1 , IMEI № 2 - НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ), з сім-картами оператора мобільного зв'язку «Водафон» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .
4. Ноутбук HP (DESKTOP - BMR905V) із зарядним пристроєм (пароль 3314).
5. Банківська карта «Visa» НОМЕР_6 .
Постановою слідчого від 03.03.2026 року зазначені вилучені грошові кошти та предмети були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № №12025080000000248 від 15.11.2025.
Вирішуючи клопотання слідчого в частині накладенні арешту на грошові кошти та банківську картку, слідчий суддя виходить за наступного.
Заявляючи вимогу про накладення арешту в цій частині слідчий зазначає, що метою накладення арешту є збереження речових доказів та можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Тобто, для вирішення питання про накладення арешту на майно з метою збереження речового доказу, слідчому судді слід встановити чи відповідає майно, яке слідчий просить арештувати, ознакам речового доказу у кримінальному провадженні.
Критерії віднесення майна до речових доказів визначені ст. 98 КПК України, якою передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
З матеріалів кримінального провадження, наданих до клопотання, встановлено, що предметом неправомірної вигоди у даному кримінальному провадженні є грошові кошти у розмірі 30 000 гривень. Таким чином, вилучені за місцем проживання підозрюваного готівкові грошові кошти у іноземній валюті не можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Стосовно доводів клопотання про накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення можливої конфіскації майна, слідчий суддя зазначає наступне.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, санкцією якої передбачено покарання, зокрема, у вигляді конфіскації майна.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання може бути накладено лише на майно підозрюваного, яке належить йому на праві особистої приватної власності.
При цьому, виходячи із загальних засад кримінального провадження, належність майна особисто підозрюваному, та можливість застосування до нього конфіскації, повинна довести саме сторона обвинувачення.
Під час розгляду клопотання слідчого з пояснень свідка та наданих на дослідження квитанцій про зняття готівки встановлено періодичне, протягом тривалого часу, зняття дружиною підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_11 грошових коштів, належних її матері - ОСОБА_10 та зберігання їх готівкою в іноземній валюті за місцем проживання сім'ї підозрюваного. Вказані обставин слідчим та прокурором у судовому засіданні не спростовані.
Тобто стороною обвинувачення не доведено належність вилучених під час обшуку готівкових грошових коштів особисто підозрюваному ОСОБА_5 , і відповідно не доведено наявність підстав для накладення арешту на них з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Також слідчим у клопотанні необґрунтовано необхідність накладення арешту на банківську карту «Visa» НОМЕР_6 , оскільки у поданому слідчому судді клопотанні не зазначені критерії, за якими картка віднесена до речових доказів.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти та банківську картку.
Також слідчий просить накласти арешт на вилучені належні ОСОБА_5 мобільний телефон з сімкартками та ноутбук.
Вирішуючи клопотання в цій частині, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про необхідність накладення арешту на мобільний телефон з сімкартками та ноутбук, оскільки наявні достатні підстави для висновку, що у вказаних речах може міститися інформація, яка може бути використана в якості доказів у кримінальному провадженні, і вказані обставини можуть бути встановлені лише під час проведення слідчих дій та детального огляду вилучених предметів.
Крім того, підозрюваним не надано заперечень щодо належності вказаного майна йому особисто, що дає підстави для висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно також з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
При цьому, слідчий суддя не погоджується із запереченнями сторони захисту про те, що ноутбук не перебуває у користуванні підозрюваного та не містить будь-якої інформації, яка має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки ці дані можуть бути встановлені та перевірені лише під час досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій та відповідних досліджень.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню та з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої конфіскації майна, як виду покарання, слід накласти арешт на наступне вилучене в ході обшуку майно: мобільний телефон HONOR 90, в корпусі чорного кольору, IMEI № 1 - НОМЕР_1 , IMEI № 2 - НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ), з сім-картами оператора мобільного зв'язку «Водафон» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 ; ноутбук HP (DESKTOP - BMR905V) із зарядним пристроєм (пароль 3314), який належить ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 03.03.2026 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , наступне майно:
- мобільний телефон HONOR 90, в корпусі чорного кольору, IMEI № 1 - НОМЕР_1 , IMEI № 2 - НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ), з сім-картами оператора мобільного зв'язку «Водафон» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 ;
- ноутбук HP (DESKTOP - BMR905V) із зарядним пристроєм (пароль 3314), який належить ОСОБА_5 .
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1