Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/6537/25
Провадження №: 3/332/120/26
09 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , серія, номер паспорта та РНОКПП суду не відомі,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 01.12.2025 о 06-40 год. у м. Запоріжжі по вул. Скворцова, б. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Nissan Teana», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Стадніченком С.В. подано клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись зокрема на те, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду, працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, тому останній не є суб'єктом адміністративного правопорушення.
Ознайомившись із доводами клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із викладеного слідує, що під час розгляду справи законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
При цьому, законодавець у положеннях ст. 7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема, накладення стягнення у виді штрафу.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Виходячи з пункту 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно до пункту 8 вказаного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, згідно з вказаними нормами, водій транспортного засобу має право вибору де проходити огляд на стан спяніння: на місці зупинки чи в закладі охорони здоровя. Своєю чергою, поліцейські повинні спершу запропонувати водію пройти огляд на стан спяніння на місці зупинки й з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку не бажання проходити такий огляд, або незгоди з його результатами повинні запропонувати пройти огляд в закладі охорони здоров'я і не в будь-якому, а в найближчому закладі охорони здоровя, якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоровя, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП (п. 2.5 Правил дорожнього руху).
Таким чином, аналіз викладених вище норм свідчить про те, що підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан спяніння відповідно до встановленого порядку безумовно є та обставина, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння на місці за допомогою технічних засобів, та в медичному закладі. Зазначена відмова має бути зафіксована поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Недотримання визначеної законом процедури має наслідком її недійсність, що встановлено ч. 5ст. 266 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 01.12.2025 о 06-40 год. у м. Запоріжжі по вул. Скворцовій, б. 1, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Nissan Teana», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Водночас з дослідженого під час розгляду справи відеозапису вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», на що останній відмовився.
При цьому, вказаний відеозапис не містить даних про те, щоб працівник поліції пропонував ОСОБА_1 , пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Так, працівник поліції, дослівно, повідомив ОСОБА_1 , що у останнього є два вибори, або пройти медичний огляд за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», або відмовитися.
Крім того, відеозапис не містить відомостей про складання та вручення ОСОБА_1 письмового направлення на огляд в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, наявність в діях останнього усіх складових об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу і у відповідному закладі охорони здоров'я) відсутня.
За таких обставин, долучені до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, письмові докази, зокрема рапорт працівника поліції Д. Кондратенко-Сорока щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі та письмове направлення для огляду на стан сп'яніння до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР, є такими, що суперечать наведеному вище відеозапису.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази викликають сумніви щодо їх достовірності та допустимості, а тому не можуть бути розцінені судом такими, що беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи при цьому і факт відсутності в діях останнього усіх складових об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а тому з огляду на положення ст. 62 Конституції України, тлумачить усі сумніви на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, слід закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях останнього.
Керуючись ст. 130 ч. 1, п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, суддя
постановила:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю.І. Ретинська