Справа № 308/2276/26
1-кс/308/943/26
09 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , у присутності скаржника - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу ОСОБА_3 , на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим, -
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, зі скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим, за якою просить:
-скасувати постанову старшого дізнавача СД Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 07.02.2026 року про відмову у задоволенні клопотання в частині невизнання процесуального статусу потерпілої;
-зобов'язати дізнавача (або іншу уповноважену особу), що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026072030000011, невідкладно визнати ОСОБА_3 потерпілою та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
В обґрунтування скарги скаржник зазначив наступне.
Закон чітко вказує, що статус потерпілого виникає з моменту подання заяви про злочин. Вона повідомила про кримінальне правопорушення, яке безпосередньо зачіпає її права на безпечне життя та недоторканність майна. Скаржник є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак через протиправне встановлення сміттєвих контейнерів у зоні ШГРП безпосередньо біля її вікон, що створює загрозу вибуху та пожежі, проживання там із п'ятьма дітьми є неможливим. Як наслідок, вона змушена витрачати кошти на оренду квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Ці витрати є прямими матеріальними збитками, що виникли внаслідок самоуправства посадових осіб.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 11.02.2026 року, дана скарга визначена для розгляду слідчій судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 .
За ухвалою від 12.02.2026 року слідчим суддею було відкрите провадження за скаргою, призначено скаргу до судового розгляду.
20.02.2026 року скаржник подала до слідчого судді додаткові пояснення по скарзі.
У судовому засіданні 16.02.2026 року скаржник скаргу підтримала та просила суд її задовольнити.
Дізнавач до слідчого судді не прибув, проте подав письмову заяву від 03.03.2026 року про розгляд скарги за його відсутності, просив відмовити у її задоволенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, вивчивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 42026072030000011, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.
Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Таким чином, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Тому наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Як вбачається з витягу з ЄРДР 29.01.2026 року о 18:42:11 за заявою ОСОБА_3 Сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області були внесені відомості із попередньою правовою кваліфікацією за ст. 356 КК України із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 .
За постановою від 07.02.2026 року старшого дізнавача СД Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026072030000011 від 29.01.2026 за кваліфікацією правопорушення передбаченого ст. 356 України.
В обґрунтування постанови дізнавач зазначив наступне.
06.02.2026 року на адресу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від відділу дізнання ГУНП в Закарпатській області надійшло клопотання ОСОБА_3 .
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 звернулася до дізнавач із клопотанням від 06.02.2026 року про невідкладне проведення допиту та зміну правової кваліфікації (в порядку ст. 55, 56, 214, 220 КПК України), за яким просила:
-призначити та провести її невідкладний допит як потерпілої для фіксації фактів, які свідчать про вчинення посадовцями Ужгородської міської ради злочинів за переліком.
-та про проведення інших слідчих дій.
При цьому, скаржник взагалі не просила визнати її потерпілою.
Стаття 55 КПК України передбачає, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Проаналізувавши клопотання від 06.02.2026 року ОСОБА_3 судом не виявлено у ній жодного посилання на завдану їй матеріальну або моральну шкоду, а також обґрунтування в чому саме полягає завдана шкода та/або її грошову оцінку.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 -1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що скаржник не звертався до дізнавач із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42026072030000011. Оскаржувана постанова взагалі не містить результатів розгляду відповідної заяви. Відтак відсутнє відповідне рішення та/або бездіяльність дізнавача, яке підлягає оскарженню, тому слід відмовити у задоволенні скарги скаржника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 24, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити повністю у задоволенні скарги ОСОБА_3 , на постанову дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим.
Ухвала оскарженню не підлягає. Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя
Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1