Справа № 304/2942/25 Провадження № 2/304/449/2026
про забезпечення позову
03 березня 2026 рокум. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мельник Я.Ю. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Перечинська державна нотаріальна контора (адреса: м.Перечин вул.Ужгородська буд.43, Ужгородського району Закарпатської області) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
23 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Мельника Я.Ю., звернувся до Перечинського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Перечинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області 25.12.2025 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мельника Я.Ю про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу Перечинської державної нотаріальної контори вчиняти дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частку нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , яка належить спадкодавцю ОСОБА_3 , - до набрання законної сили судовим рішення у справі № 304/2942/25.
Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 29.12.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №304/2942/25 в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін та викликом їх в підготовче судове засідання. Задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мельника Я.Ю про витребування доказів та витребувано від Перечинської державної нотаріальної контори завірену належним чином копію спадкової справи № 37/2022, заведеної 18.08.2022 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 лютого 2026 року від Перечинської державної нотаріальної контори до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшла копія спадкової справи № 37/2022, що заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27 лютого 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Мельником Я.Ю. через систему «Електронний суд» подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, в яких позивач ОСОБА_1 просить: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори Броді К.С. 01 грудня 2025 року ОСОБА_2 на частку майна, а саме 2/9 частки квартири АДРЕСА_4 , зареєстроване в реєстрі за № 74; Скасувати рішення державного реєстратора Броді Катерини Степанівни державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори про державну реєстрацію прав 01 грудня 2025 року, індексний номер 82150928 на 2/9 частки квартири АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 ; Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до Перечинської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 тривалістю в два календарні місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили; Стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Крім того, 27 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Мельником Я.Ю. подано заяву про забезпечення позову та у вказаній заяві представник позивача просить накласти арешт на 2/9 частки квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 , до набрання судового рішення у справі № 304/2942/25 законної сили.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що 29 вересня 2005 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_3 , який зареєстровано відділом РАЦСу Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, про що 09 вересня 2005 року видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 59. Після укладання шлюбу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 почали постійно проживати за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, інше нерухоме майно у ОСОБА_1 відсутнє. Зі слів ОСОБА_1 , 31.12.2021 року він отримав побутову травму, внаслідок падіння з висоти власного зросту та лікувався самостійно, а вже 05 лютого 2022 року він, ОСОБА_1 викликав карету швидкої медичної допомоги та був госпіталізований до КНТ «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради Закарпатської області із діагнозом перелом шийки стегнової кістки та провів тривалий час у медичних закладах. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 - ОСОБА_3 померла.
Вказує у заяві, що ОСОБА_1 у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину після своєї жінки - спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки не заявляв про відмову від неї. Та оскільки відповідач по справі ОСОБА_2 не визнає спадкові права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця першої черги на частку в спадщині за законом після смерті ОСОБА_3 та, отримавши вищевказане свідоцтво про право на спадщину, може здійснити державну реєстрацію права власності на 2/9 частки такої квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, повідомивши позивача ОСОБА_1 про продаж його частки 2/9 та необхідність залишення ОСОБА_1 фізично даної квартири, у будь - який час на стадії судового розгляду даної справи може відчужити (розпорядитися) 2/9 частки на вказану квартиру, уклавши договір купівлі - продажу, дарування/тощо чи передати свою 2/9 частку квартири в іпотеку, тобто обтяжити таку, що в свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Та у поданій заяві просить накласти арешт на 2/9 частки квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 , до набрання законної сили судового рішення у справі № 304/2942/25.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, давши оцінку наведеним у заяві підставам забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до зміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з п.10 ці заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З аналізу вказаної норми слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву представника позивача адвоката Мельника Я.Ю. про забезпечення позову, з урахуванням наданих доказів на обґрунтування та підтвердження своїх вимог, суд пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, що означатиме порушення в тому числі вимог п.1 ст.6 § 1 Конвенції. Значення обов'язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі «Деркач та Палек проти України» (Заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову суд вживає для того, щоб гарантувати виконання його можливого рішення. Такі заходи належить застосовувати лише за необхідності, оскільки безпідставне звернення до них може зумовити порушення прав та законних інтересів інших осіб, зокрема учасників справи. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження його вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що у сторін дійсно є спір й існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; встановити обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, цим вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття відповідних заходів із тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування останніх зумовлюється обставинами справи, за яких незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо його застосування забезпечує: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17).
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі, з урахуванням збільшення ОСОБА_1 позовних вимог, є визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим відповідачу ОСОБА_2 на 2/9 частки, с4касування рішення державного реєстратора та визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 повідомляє, що він має намір прийняти спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 , проте відповідач спадкових справ позивача не визнає, тобто на даний час між сторонами має місце спір щодо спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів спадкової справи № 37/2022, отриманої судом на виконання ухвали Перечинського районного суду від 29.12.2025 року вбачається, що 01 грудня 2025 року державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори Броді К.С. видано спадкоємцю ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину за законом, на спадщину на частку майна, а саме: 2/9 частки квартири АДРЕСА_4 , яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також з матеріалів вказаної спадкової справи вбачається, що відповідно до додатку 2 до рішення виконавчого комітету Перечинської міської ради № 23 від 24 лютого 2023 року, проведено зміни щодо нумерації та адрес об'єктів містобудування міста Перечин, у зв'язку з перейменуванням вулиць, зокрема по АДРЕСА_5 (власник ОСОБА_4 ) змінено нумерацію будинку - старий номер будинку АДРЕСА_2 змінено на новий номер будинку АДРЕСА_6 .
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав за № 465942054 від 26.02.2026, яка додана стороною позивача до матеріалів заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 , відповідачу у справі, належить на праві спільної часткової власності 2/9 частин об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 74, виданого 01.12.2025 Перечинською державною нотаріальною конторою, державний реєстратор державний нотаріус Бровді К.С.Ужгородської державної нотаріальної контори, Ужгородського РНО Закарпатської області (номер відомостей про речове право: 62560753).
З урахуванням вищенаведеного, зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими та в подальшому збільшеними позовними вимогами, викладеними в редакції від 27.02.2026 року та відповідає меті забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами за спором, наявним на даний час між сторонами, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню та вважає необхідним у справі № 304/2942/25 накласти арешт на 2/9 частки квартири АДРЕСА_4 , яка на праві спільної часткової власності належить відповідачу ОСОБА_2 .
Накладення арешту на частку в квартирі призведе до втручання у право власності відповідача ОСОБА_2 , водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Крім того, арешт частки в квартирі полягає у позбавленні ОСОБА_2 можливості лише відчужувати цей об'єкт нерухомого майна. Це свідчить про те, що накладення арешту на частку в квартирі не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.
Тому суд вважає за можливе накласти арешт на 2/9 частки в квартирі АДРЕСА_4 , право часткової власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , із забороною відчуження. З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити. Такий захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, тоді як невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача ОСОБА_1 , за захистом яких він звертається з позовом до суду, а тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Мельник Я.О., про забезпечення позову.
Підстав для встановлення зустрічного забезпечення судом не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Заяву представника позивача адвоката Мельника Ярослава Юрійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи по забезпеченню позову в цивільній справі № 304/2942/25 шляхом накладення арешту на 2/9 (дві дев'ятих) частки квартири АДРЕСА_4 , із забороною відчуження, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 304/2942/25.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення даної ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Перечинського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО