Справа № 302/310/26
Провадження № 1-кс/302/67/26
09.03.2026 селище Міжгір'я Закарпатської області
Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078110000027, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
Прокурор Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна
Клопотання мотивовано тим, що 03.03.2026 року до чергової частини ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення ДКП № 474169 про те, що до поліції звернулася громадянка ОСОБА_4 із заявою про те, що 03.03.2026 року близько 09 год 00 хв вона розмістила оголошення на сайті «OLX» про продаж сукні за ціною 650 гривень.
Після цього заявниця отримала повідомлення у мобільному додатку «Viber» про нібито купівлю зазначеного товару за допомогою сервісу «OLX-доставка». Однак увійти на відповідний сайт їй не вдалося, після чого невідома особа повідомила, що можливо пройти так звану «ручну верифікацію», для чого необхідно надіслати кошти на банківський рахунок для оплати проходження такої верифікації.
Після цього заявниця здійснила переказ власних грошових коштів із банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на банківський рахунок, реквізити якого їй надіслала невідома особа, а саме: НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , ОСОБА_5 .
Надалі заявниця здійснила переказ грошових коштів у загальній сумі 28 000 гривень, двома транзакціями по 14 000 гривень кожна, після чого усвідомила, що стала жертвою шахрайських дій.
Вказаний факт 04.03.2026 року, відповідно до вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078110000027 із зазначенням правової кваліфікації кримінального правопорушення - частина перша статті 190 КК України.
У ході досудового розслідування була опитана ОСОБА_4 , яка повідомила, що 03.03.2026 року близько 09 год 00 хв вона розмістила оголошення на сайті «OLX» про продаж сукні за ціною 650 гривень. Після цього заявниця отримала повідомлення у мобільному додатку «Viber» про нібито купівлю плаття за допомогою сервісу «OLX-доставка», однак їй не вдалося увійти на відповідний сайт. Після цього невідома особа повідомила, що можливо пройти «ручну верифікацію», для чого необхідно надіслати кошти на банківський рахунок для оплати її проходження.
З цією метою заявниця здійснила переказ власних грошових коштів із банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на банківський рахунок, реквізити якого їй надіслала невідома особа, а саме: НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 3744803817, ОСОБА_5 .
Після цього заявниця здійснила переказ грошових коштів у загальній сумі 28 000 гривень двома транзакціями по 14 000 гривень кожна, після чого зрозуміла, що стала жертвою шахрайства.
У ході досудового розслідування встановлено, що банківський рахунок НОМЕР_2 , на який ОСОБА_4 було переказано грошові кошти, відкритий у ПАТ «МТБ БАНК».
З метою використання як доказу факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність накласти арешт на вищевказаний банківський рахунок, оскільки існує реальна загроза відчуження грошових коштів, які незаконно привласнені шахрайським шляхом та є предметом злочину.
Прокурор просив розглянути клопотання без його участі.
Відповідно до частини 2 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна може розглядатися без повідомлення власника або володільця майна, якщо це є необхідним для забезпечення арешту майна.
Враховуючи характер кримінального правопорушення та те, що предметом арешту є грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку та можуть бути оперативно перераховані на інші рахунки або зняті, повідомлення власника чи володільця майна про розгляд клопотання могло б створити ризик їх подальшого відчуження або приховування. За таких обставин розгляд клопотання без повідомлення володільця майна відповідає вимогам частини 2 статті 172 КПК України та спрямований на забезпечення ефективності арешту майна.
Відповідно до частини 4 статті 107 та статті 108 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення або може бути використане для забезпечення цивільного позову чи відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно з пунктами 1 та 4 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що грошові кошти потерпілої були перераховані на банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «МТБ БАНК», і ці кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення та мати значення для встановлення обставин кримінального провадження.
За таких обставин існують достатні підстави вважати, що зазначені грошові кошти можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а також підлягати використанню для відшкодування шкоди потерпілій особі.
З огляду на викладене, з метою запобігання можливості відчуження чи подальшого руху грошових коштів та забезпечення виконання завдань кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення.
Слідчий суддя також враховує, що відповідно до положень кримінального процесуального законодавства арешт накладається на майно, яке може бути доказом кримінального правопорушення або використане для забезпечення відшкодування завданої шкоди. У даному випадку таким майном є грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ «МТБ БАНК», на який потерпілою було перераховано кошти, отримані невідомою особою внаслідок ймовірних шахрайських дій. З огляду на викладене, арешт підлягає накладенню на грошові кошти, що знаходяться на зазначеному банківському рахунку.
Разом з тим особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, роз'яснюється, що відповідно до положень КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді чи суду за клопотанням заінтересованих осіб у разі, якщо буде доведено відсутність підстав для подальшого застосування цього заходу.
Керуючись статтями 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ «МТБ БАНК», шляхом заборони їх відчуження та розпорядження ними до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Виконання ухвали покласти на прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1