Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 297/1234/25
Номер рядка звіту 17
06.03.2026 м.Виноградів
Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора прокуратури Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_4 , за участю представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів питання про можливість призначення обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 11.10.2024р. до ЄРДР за №12024071060000744 по обвинуваченню-
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не одружений, не працюючий, без освіти, раніше не судимий,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
Прокурор, якого підтримав представник потерпілої, в підготовчому провадженні просять суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду справи на підставі даного обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотриманні вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачають.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти призначення справи до слухання, просили обвинувальний акт повернути прокурору, оскільки досудове слідство проведено з порушення вимог КПК України, зокрема, ОБВИНУВАЛЬНИЙ АКТ щодо ОСОБА_8 не відповідає вимогам КПК України, оскільки, в ньому, відсутнє формулювання обвинувачення, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Зокрема: виклад фактичних обставин, ніби-то, кримінального правопорушення в ньому текстуально співпадає з формулюванням обвинувачення, що дає підстави стверджувати, що слідчий і прокурор не виклали або взагалі не встановили всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, доказування яких відповідно до ст.91, ч.1 ст.92 КПК України є їх обов'язком, не розрізняють цих термінів, їх значення, у такий спосіб дезорієнтують сторону захисту, потерпілого і суд щодо розуміння фактичних обставин кримінального правопорушення, суті і обсягу кожного обвинувачення, істотно обмежують процесуальні права учасників судового розгляду, передбачені ст.ст.42 і 56 цього кодексу України унеможливлюють правильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та виконання завдань кримінального провадження. Крім того, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті містить місце злочину, яке бути не може саме місцем злочину, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, не конкретизовано об'єктивну та суб'єктивну сторону злочину. Виклад фактичних обставин не може одночасно вважатись й підміняти собою формулювання обвинувачення, оскільки як вбачається з обвинувального акту, події, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення є тотожним.
На початкових стадіях даної кримінальної справи, орган досудового розслідування вилучив відеозаписи з будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 , які належали ОСОБА_9 , відеозапис зберігся на його телефоні, він досліджений в судовому засіданні, однак встановити день, місце та діючих осіб, в т.ч. обвинуваченого та потерпілого, без спеціальних приладів та експертиз, є неможливим. Суд не наділений такими повноваженнями на визначення осіб, зазнятих на відео, однак, захист вважає, що цей відеофайл повністю спростовує виклад фактичних обставин в даному обвинувальному акті, адже видно, що 11.10.2024р. на вул. Робочій-38, а не 51 відбулись хуліганські дії, розпочаті родичами потерпілого, саме ними здійснено напад сім'ю обвинуваченого ОСОБА_8 , видно як він тікає від озброєного палкою потерпілого ОСОБА_10 , а також наявна особа, яка нанесла удар потерпілому, що став причиною його смерті, а саме ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на прізвисько « ОСОБА_12 », який під присягою, тобто будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, дав свідчення, що саме він наніс смертельний удар потерпілому. З відео, дослідженому безпосередньо в судому засіданні, видно, що ОСОБА_8 не тільки не нападав на потерпілого, а навпаки він уникав будь-якого конфлікту, що видно на відео, оригінал якого наявний у органу досудового розслідування, але копія запису збережена на телефоні брата ОСОБА_8 - ОСОБА_9 .
Згідно Рапорту БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ ПОЛІЦІЇ ГУНП В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ слідчий ОСОБА_13 від 11.10.2024 17:53: Виїздом СОГ, ГРПП, КАНАЛ, керівництва Берегівського РВП, на місце події було встановлено що в м.Берегово по вул.Робоча сталася бійка між особами ромської народності, в ході якої невідомі особи нанесла тілесні ушкодження гр. ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_3 , який каретою швидкої медичної допомоги доставлений до Берегівської ЦРЛ з проникаючою черепно-мозковою травмою. Забій головного мозку III ступеню. Субдуральний крововилив зліва, Перелом основи та склепіння черепа зліва. Перелом етмоїдальної кістки. Наразі перебуває в реанімації (в операційній). 3 місця події було вилучено: дерев'яну палку, 2 змиви бурого кольору схожі на кров, чоловічу кепку чорного кольору, тобто версія обвинувачення, про те, що є єдиною версією подій, є надуманою, неправдивою версією, яка навіть суперечить власним документам. ОСОБА_8 не знав потерпілого, відповідно у нього не могли виникнути «особисті тривалі неприязні відносини» з потерпілим, відповідно відсутній мотив злочину, відповідно відсутня суб'єктивна сторона злочину, відповідно - і склад злочину також відсутній. Не знав ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_15 , але вона його чогось знала, що тільки підтверджує фальсифікацію органом досудового розслідування доказів.
В даній ситуації виклад фактичних обставин справи і формулювання конкретного обвинувачення охоплюється положеннями підпунктів а та b п. 3 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини, які гарантують право обвинуваченого бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Далі захисник також стверджує, що в даному випадку має місце порушення при повідомленні про підозру ОСОБА_8 у зазначеному кримінальному провадженні, передбачене ст.278 КПК України, тобто мають місце такі недоліки, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. Так, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 вручене 07.04.2024, з посиланням на раніше повідомленої повідомлення про підозру не ОСОБА_8 , а ніби-то його матері 11.10.2024р. Процедуру вручення письмового повідомлення про підозру порушено, як в першому, так і в другому випадку, зокрема, - 11.10.2024. - підозру вручено не ОСОБА_8 , без додстатніх підстав вручення її члену сім'ї. 07.04.2025 повідомлення вручалось без перекладача, оскільки ОСОБА_16 є мешканкою м.Ужгорода, престарілою особою і явно не могла бути в м.Берегові, а відтак захисник просить суд повернути обвинувальний по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України у кримінальному провадженні, що внесене 11.10.2024р. до ЄРДР за №12024071060000744 прокурору.
Прокурор та представник потерпілої проти клопотання заперечували.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд прийшов до висновку, що підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.2-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні, відтак кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.
При вирішення клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7 1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291).
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297 1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Слід констатувати, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, оскільки з урахуванням сторін кримінального провадження в ньому зазначені відповідні відомості, формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним, до нього додано реєстр матеріалів досудового розслідування, тощо, у зв'язку з чим підстави для задоволення клопотання відсутні.
А тому суд погоджується з позицією прокурора та представника потерпілої, про те, що зазначені захисником недоліки при складанні обвинувального акту є такими, що не перешкоджають призначенню даного кримінального провадження до судового розгляду, та не можуть слугувати безумовною підставою для повернення прокурору обвинувального акту.
За таких обставин наведені у клопотанні захисника обставини, на які вона посилається як на підставу для повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_8 , на переконання суду, не свідчить про необхідність повернення обвинувального акту прокурору та не перешкоджають суду призначити судовий розгляд даного провадження.
Водночас суд звертає увагу всіх учасників процесу на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним із основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст.2 КПК України, що відображає вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом.
Про обов'язковість дотримання розумних строків розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнов проти Росії» від 24.07.2003р., «Вітрук проти України» від 16.09.2010р., «Юртаєв проти України» від 31.01.2006р.)
Керуючись ст.ст.291,314 КПК України, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про повернення обвинувального акту внесеного, 11.10.2024р. до ЄРДР за №12024071060000744 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України прокурору- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Продовжити розгляд справи
Головуючий ОСОБА_1