Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/925/26
Номер провадження 1-кс/299/124/26
04.03.2026 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 01.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071080000128 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, -
Слідчий СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області, з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 01.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071080000128 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що 28 лютого 2026 року в чергову частину ВП № 1 Берегівського РВП надійшло повідомлення від працівників митниці, про те, що 28.02.2026 близько 18:40 год. на КПП «Вилок» в напрямку виїзд з України заїхав громадянин Румунії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , на автомобілі марки Volkswagen Tiguan реєстраційний номер Румунії НОМЕР_1 , в салоні якого під час огляду в ніші сидіння водія виявлено металевий трьох секційний кийок.
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071080000128 від 01 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
У період часу з 19:25 год. по 20:05 год. 28 лютого 2026 року, слідчим слідчого відділу відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, майором поліції ОСОБА_3 , в присутності понятих, було проведено огляд місця події, а саме територія КПП «Вилок», що за адресою смт. Вилок, вул. Ракоці, 142 Берегівського району, в ході якого вилучено із салону автомобіля марки Volkswagen Tiguan реєстраційний номер Румунії НОМЕР_1 від громадянина Румунії ОСОБА_4 , металевий предмет схожий на телескопічний кийок.
Згідно постанови слідчого СВ ОСОБА_3 від 01.03.2026 року металевий предмет схожий на кийок, визнано речовим доказам по кримінальному провадженню № 12026071080000128 від 01 березня 2026 року.
Враховуючи, що вилучені речі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою подальшого проведення їх експертизи, слідчий просить накласти на них арешт з позбавленням права їх володільців на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.
Слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду надійшла заява слідчого про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності. Клопотання підтримує, просить таке задовольнити.
Вивчивши подане клопотання та долучені до нього докази і документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Факт проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні підтверджується витягом з кримінального провадження №12026071080000128 від 01.03.2026 року.
Як вбачається з повідомлення начальника ВМО№2 митного поста «Вилок» №043П/UA/305000/2026 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, 28.02.2026 року о 18 годині в зону митного контролю на ділянку «Виїзд з України» митного поста «Вилок» заїхав громадянин Румунії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , на автомобілі марки Volkswagen Tiguan реєстраційний номер Румунії НОМЕР_1 , в салоні якого під час огляду в ніші сидіння водія виявлено металевий трьох секційний кийок.
Згідно протоколу огляду місця події від 28.02.2026 року, об'єктом огляду є територія КПП «Вилок», що за адресою смт. Вилок, вул. Ракоці, 142 Берегівського району, в ході якого вилучено із салону автомобіля марки Volkswagen Tiguan реєстраційний номер Румунії НОМЕР_1 від громадянина Румунії ОСОБА_4 , металевий предмет схожий на телескопічний кийок.
Згідно постанови слідчого СВ ОСОБА_3 від 01.03.2026 року металевий предмет схожий на кийок, визнано речовим доказам по кримінальному провадженню № 12026071080000128 від 01 березня 2026 року.
Слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що заявляючи вимогу про накладення арешту на речовий доказ, зокрема, на металевий предмет схожий на кийок, слідчим не зазначено його ідентифікуючих ознак (довжину, колір, індивідуальні особливості).
Надання таких відомостей є необхідним для визначення конкретного об'єкта обмеження права власності та перевірки слідчим суддею наявності підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Однак у поданому клопотанні слідчого не зазначено ідентифікуючих ознак майна, на яке пропонується накласти арешт (зокрема, відсутні дані, що дозволяють індивідуалізувати відповідне майно). За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості встановити конкретний об'єкт арешту та перевірити обґрунтованість застосування цього заходу.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід відмовити.
Згідно положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів судових засідань під час розгляду питань слідчим суддею, у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 167-168, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 01.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071080000128 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України відмовити.
Копію ухвали після її постановлення надіслати особам, які були відсутні під час її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1