Справа № 127/6049/26
Провадження 2-н/127/500/26
06 березня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
до Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі 134 244 грн. за період з 01.10.2025 року по 31.01.2026 року з ОСОБА_1 .
Із додатків, зокрема, вбачається, що ОСОБА_1 приєдналась до умов договору про постачання їй електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про заборгованість за електропостачання за ос.рахунком № НОМЕР_1 , оформленим на ім'я ОСОБА_1 , нарахована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Разом з цим, згідно ч.1 ст. 30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальними послугами повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Враховуючи те, що заяву подано з порушенням правил підсудності, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст. 165 ч. 1 п. 9 ЦПК України,
відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 06 березня 2026 року.
Суддя: