Справа №127/1405/19
Провадження №1-кп/127/49/19
16 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2018 за № 42018000000000403, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 , мотивуючи заяву про відвід тим, що всупереч обвинувальному акту від 19.01.2019 року, викладені фактичні обставини були суттєво змінені та розділені на два самостійні злочини, передбаченні статтями 368 та 369-2 КК України, що фактично свідчить про висунення додаткового обвинувачення, чим було погіршено становище обвинуваченого ОСОБА_3 , так як він у разі складання покарань на підставі ст. 70 КК України за двома самостійними злочинами може отримати більш суворе покарання, а також було грубо порушено його право на захист. Стаття 339 КПК України описує алгоритм дій сторони обвинувачення, а саме: у разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв'язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий, прокурор після виконання вимог ст. 341 цього Кодексу має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням та/або про початок провадження щодо юридичної особи. У разі задоволення такого клопотання прокурора, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором вимог, передбачених статтями 276-278, 290-293 цього Кодексу, але не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк відкладення судового розгляду може бути продовжений судом за клопотанням сторони захисту або представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у випадку, якщо обсяг або складність нового обвинувачення або провадження щодо юридичної особи вимагають більше часу для підготовки до захисту. Окрім того, після закінчення встановленого судом строку, судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання. Нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення, здійснюється тільки у разі визнання судом такої необхідності. Дотримання вказаних вимог суттєво впливає на забезпечення належного права на захист, так як: виконання стороною обвинувачення вимог ст. 276-278 КПК України надає ОСОБА_3 ряд процесуальних прав підозрюваного, які він може реалізувати на стадії досудового розслідування, включаючи збір додаткових доказів, щодо нового повідомлення про підозру за допомогою вимоги провести певні слідчі дії; виконання вимог ст. 290-293 КПК України дає можливість відкрити нові докази сторони обвинувачення, що стосується зміненого обвинувачення, що в подальшому дає право їх використовувати в суді під час судового розгляду; ст. 339 КПК України встановлює строки для сторони обвинувачення, недотримання яких може бути підставою для його закриття на підставі ч. 1 п. 10 ст. 284 КПК України; так як після закінчення встановленого судом строку, судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання, це надає стороні захисту право скористатись правами, передбаченими ст.ст. 314, 315 КПК України, зокрема: розглядати можливість затвердити угоду про винуватість; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; просити доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. Окрім того ст. 315 КПК України надає право клопотати перед судом про з'ясування питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, заявити клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту щодо обставин зазначених у додатковому обвинуваченні та витребування певних речей чи документі, які мають доказове значення для сторони захисту щодо додаткового обвинувачення. Вказана ситуація неодноразово ставала предметом розгляду Верховного Суду, зокрема в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 02.02.2023 у справі № 591/2823/19, де судом надано оцінку діям сторони обвинувачення щодо подання клопотання про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням та подальше дотримання вимог ст. 339 КПК України. Вказані обставини щодо недотримання прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 вимог ст. 339 КПК України та небажання звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням, що порушує право на захист обвинуваченого та інших прав, передбачених ст. 42 КПК України, дають підстави для обґрунтованих сумнівах в його неупередженості. Крім того, ч. 3 ст. 77 КПК України передбачає, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. А ч. 4 ст. 80 КПК України передбачає, що заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Підстава для відводу прокурору виникла після виявлення з його боку порушення вимог ст. 339 КПК України. Згідно практики Верховного Суду (колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, постанова від 17.09.2019 у справі №277/599/15-к), основним мотивом повернення справи на повторний розгляд стало недотримання вимог процесуального законодавства в частині порушення вимог інституту відводу. Верховний Суд зазначив, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з: суб'єктивним критерієм - при врахуванні особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі; об'єктивним критерієм - чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. При цьому, згідно висновків суду, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій)». Окрім того, 2 жовтня 2025 року під час розгляду Вінницьким міським судом заяви судді ОСОБА_7 прокурор ОСОБА_5 , висловлюючи свою позицію щодо заяви про відвід, повідомив, що заперечує проти відводу та вказав, що рішення суду про закриття провадження відносно ОСОБА_4 за ст. 49 КК України є законним та обґрунтованим, при цьому під час заявлення ОСОБА_4 та його захистом вказаного клопотання прокурор ОСОБА_5 повідомив, що заперечує щодо закриття провадження з вказаних підстав. В апеляційний скарзі стороною захисту порушувалося питання про скасування ухвали про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі ст. 49 КК України, і в зв'язку з кардинальною та не обгрунтованою зміною позиції представника обвинувачення у вказаному питанні та неподання вчасно ним з цього приводу на підтвердження своєї першочергової позиції апеляційної скарги, дало підстави стороні захисту мати обґрунтовані сумніви щодо його упередженості та дало підстави стороні захисту заявити відвід прокурору ОСОБА_5 , який 28 листопада 2025 року Вінницьким апеляційним судом було задоволено. Відповідно до ухвали Вінницького апеляційного суду від 28.11.2025 року заяву захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , про відвід прокурора задоволено. Ухвалено відвести прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 від розгляду судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2025 в кримінальному провадженні №42018000000000403 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст 77, 80 КПК України, сторона захисту заявляє відвід прокурору ОСОБА_5 .
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заяву свого захисника про відвід прокурора ОСОБА_5 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід, оскільки вважає, що підстав для відводу прокурора немає.
Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України).
Підстави для відводу прокурора визначені статтею 77 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 77 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
Статтею 80 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора мотивована, зокрема, тим, що всупереч обвинувальному акту від 19.01.2019 року, викладені фактичні обставини були суттєво змінені та розділені на два самостійні злочини, передбаченні статтями 368 та 369-2 КК України, що фактично свідчить про висунення додаткового обвинувачення, чим було погіршено становище обвинуваченого ОСОБА_3 . Зазначене викликає сумніви в неупередженості прокурора. Крім того, відповідно до ухвали Вінницького апеляційного суду від 28.11.2025 року заяву захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , про відвід прокурора задоволено. Ухвалено відвести прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 від розгляду судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2025 в кримінальному провадженні №42018000000000403 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 Кримінального процесуального кодексу України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо, зокрема, існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Враховуючи матеріали кримінального провадження, пояснення сторін, обставини справи, з метою забезпечення дотримання принципів правосуддя та з метою уникнення сумнівів в неупередженості прокурора під час судового провадження, суд дійшов висновку, що заяву захисника обвинуваченого про відвід прокурора слід задовольнити, зважаючи на положення п. 3 ч. 1 ст. 77 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 83 Кримінального процесуального кодексу України, у разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні повинен бути невідкладно призначений інший прокурор - керівником органу прокуратури.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 8, 77, 80, 81, 83, 369-372, 376, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 - задовольнити та відвести прокурора ОСОБА_5 від здійснення повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя