Справа № 554/18535/25 Номер провадження 11-сс/814/116/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
04 березня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
скаржника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою з доповненнями ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 26 грудня 2025 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за повідомленням від 11.12.2025.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що скаржник не навів об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, а тому підстав для внесення відомостей до ЄРДР не встановлено.
З рішенням не погодився ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 задовольнити та зобов'язати Директора ТУ ДБР ОСОБА_7 або іншу уповноважену особу, внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за заявою від 11 грудня 2025 року та надати ОСОБА_6 копію витягу з ЄРДР та копію постанови про призначення слідчого.
Вказує, що слідчим суддею було грубо порушено вимоги норм КПК України, Конституції України та Європейської Конвенції з прав людини.
Зауважує, що слідчим суддею не було надано оцінку доказам, які були подані скаржником, що є порушенням прав останнього.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення скаржника ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та поданого до неї доповнення, колегія суддів апеляційного суду прийшла до такого висновку.
Положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до частини 4 цієї статті Кодексу, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з вказаною скаргою, в якій просив зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві внести відомості в ЄРДР, за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 11.12.2025 року.
Скарга мотивована тим, що 11.12.2025 року старшим слідчим Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, капітаном поліції ОСОБА_8 був складений протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_6 відносно начальника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, полковника поліції ОСОБА_9 , в зв'язку з неналежним виконанням ним службових обов'язків та самовправстві, що передбачено ст.ст.356,364 КК України. 12.12.2025 року за підписом начальника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, полковника поліції ОСОБА_10 на адресу директора ТУ ДБР у місті Полтаві були направлені матеріали по вказаній заяві. Однак, на час подачі скарги до суду відомості, викладені у заяві від 11.12.2025 року, не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
26 грудня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Полтави відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 і з вказаним рішенням погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об'єктивних даних, що свідчать про ознаки об'єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року відмітив, що КПК передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Слідчий суддя, оцінивши обставини справи, прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_6 відсутні, оскільки вона не містить фактичних обставин та достатніх даних на підтвердження вчинення вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 356, 364 КК України.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових (уповноважених) осіб ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин колегія судів вважає за необхідне апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 303,405, 407,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 26 грудня 2025 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4