Справа № 148/2729/25
2/134/248/2026
Іменем України
09 березня 2026 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Швець Л.В.
при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Крижопіль за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
28 жовтня 2025 року позивач ТОВ «Макс Кредит» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до суду із вказаним вище позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що 11 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» укладено Договір кредитної лінії № 00-10418423 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора «86744» надісланого на номер мобільного телефону у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». За умовами кредитного договору ТОВ «Макс Кредит» надало позичальнику кредит у розмірі 6500 гривень.
Кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії гривень на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії: 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 06.06.2026 року (п.1.1 - 1.3 Договору).
Кредитодавець свої зобов'язання за Договором виконав, про що свідчить підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від ТОВ «ПРОФІТГІД». Проте відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка на момент подання позову становить - 12357 гривень 80 копійок.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Позивач ТОВ «Макс Кредит» в судове засідання представника не направив, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.
Ухвалою судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Крижопільського районного суду Вінницької області
Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області області від 28 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
18 лютого 2026 року ухвалою суду розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
Враховуючи наявність підстав для ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, про що 09 березня 2026 року постановив ухвалу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.
З'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.
Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд установив, що 11 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-10418423 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора «86744» надісланого на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) - 6500 гривень, тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) - на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 06 червня 2026 року. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на 26 червня 2025 року, та на кожний 15 дня після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування). Дата повернення кредиту, Періодичні дати оплати процентів та дата сплати Комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною. У разі, якщо Позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за днем Періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цим Договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього Договору.
Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,24 % від Суми кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за Першою датою платежу, визначеною п. 1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування Кредитом поспіль. Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1300 гривень, яку Позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки з урахуванням Комісії (у разі її наявності) дорівнює 1.0 %.
Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: 11 червня 2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6500 гривень на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (п.2.10 Договору).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «44263».
Графіком платежів до Кредитного договору № 00-10418423 від 11 червня 2025 року доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.
ТОВ «Макс Кредит» надало підтвердження про перерахування 11 червня 2025 року о 12:54:14 коштів в сумі 6500 гривень на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Згідно з Розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Макс Кредит» заборгованість відповідача становить 12357 гривень 80 копійок, при цьому заборгованість за тілом кредиту становить 6500 гривень, за процентами 2932 гривні 80 копійок, за комісією 1300 гривень, заборгованість зі штрафів становить 1625 гривень.
Згідно з Випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 00-10418423 від 11 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 12357 гривень 80 копійок, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6500 гривень, прострочена заборгованість за відсотками - 2932 гривні 80 копійок, заборгованість за штрафними санкціями - 1625 гривень, заборгованість за комісією 1300 гривень.
На виконання ухвали суду від 28 січня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь №20.1.0.0.0/7-260202/39614-БТ від 11 лютого 2026 року, за змістом яких на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано банківську платіжну картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку було зарахування грошових коштів в сумі 6500 гривень 11 червня 2025 року.
Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. За приписами ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 року №16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 Правил Кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил. Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Отже, як вбачається з умов даного Договору про надання споживчого кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» встановлення комісії за надання кредиту в розмірі 1300,00 грн. є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів. Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Суд установив, що між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-10418423 від 11 червня 2025 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 6500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, нараховані згідно умов кредитного договору.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи.
Проценти за користування кредитом нараховані нарахованих в межах строку договору.
Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості зі штрафів санкціям за вказаним Договором.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 нараховано суму боргу з урахуванням штрафу в розмірі 1625,00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості. Щодо стягнення штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Позивач стверджує, що оскільки договір був укладений 11 червня 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, застосовується пункт 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування", який дозволяє нарахування неустойки за договорами, укладеними з 24.01.2024 року, як спеціальна норма.
Незважаючи на аргументи позивача, звільнення від неустойки на період воєнного стану, передбачене ЦК України, є загальновизнаним захисним механізмом.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 1625 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.
Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.
Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов'язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору № 00-10418423 від 11 червня 2025 року, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, проценти за користування ним, комісію за надання кредиту, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту в сумі 6500,00 грн.; заборгованість по процентам в сумі 2932,80 грн.; заборгованість за комісією в сумі 1300,00 грн., необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог (суми заборгованості по штрафу в розмірі 1625,00 гривень) необхідно відмовити за безпідставністю.
З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити частково.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією № 1707 від 06.10.2025 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (86,85%), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2103,85 грн. (2422,40 грн. х 86,85%).
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10418423 від 11 червня 2025 року у розмірі 10 732 (десять тисяч сімсот тридцять дві) гривні 80 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень, заборгованість за комісією - 1300 (одна тисяча триста) гривень, заборгованість за процентами - 2932 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» 2103 (дві тисячі сто три) гривні 85 копійок сплаченого позивачем судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит», місцезнаходження: вул. Лєскова, будинок 9, літера А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ - 42806643.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 09 березня 2026 року.
Суддя