Справа №760/27643/25 Провадження №2/760/3913/26
09 березня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бебешка Д.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Сірик В.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГДР Україна» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
встановив:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГДР Україна» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
06 жовтня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 07 жовтня 2025 року.
Судом в порядку ч. 2 ст. 27 ЦПК України направлявся запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження юридичної особи. Відповідь на такий запит надійшла до суду 22 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГДР Україна» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судове засідання позивач з'явилась, подала суду заяву про відвід представника відповідача, а також клопотання про зміну форми судового провадження зі спрощеного з викликом сторін на загальну форму. Просила застосувати аналогію закону п.7 ст. 39 ЦПК України та задовольнити заяву про відвід представника відповідача адвоката Сірика В.В. оскільки він на її думку грубо порушує норми закону, його доброчесність і правову культуру, а також перенести судове засідання для надання відповідачу можливості для пошуку відповідного неупередженого та професійного представника. Також, вказала, що є необхідність змінити форму судового провадження зі спрощеного з викликом сторін на загальний порядок у зв'язку із великим обсягом справи, ії значенням для формування єдиної правозастосовної практики, можливого публічного інтересу, а також великого морального значення для Позивача та репутації, а також у зв'язку із обсягом позовних вимог, підстав і предмету позовних вимог декількох позовів, пов'язаних між собою з загальною підставою їх виникнення - а саме, фактом трудових правовідносин на основі укладеної трудової угоди між Позивачем і Відповідачем - Трудового договору від 12 лютого 2025 року, які стосуються порушених, невизнаних та оспорюваних трудових, майнових та особистих немайнових прав, зокрема щодо визнання незаконним звільнення за процедурою, поновлення на робочому місці та стягнення за час вимушеного прогулу заробітної плати у розмірі середньомісячної виплати за кожен місяць за весь час вимушеного, враховуючи також «каральні збитки» за статтями 230, 231 ЦКУ, оскільки порушення прав відбувалося за умов навмисного скоєння Деліктів - ОБМАНУ та ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЛЯ, 3% штрафу від суму основного боргу номінальних збитків з інфляційними ризиками (ст. 625 ЦККУ) та моральної шкоди; А також позову про визнання підстав звільнення незаконними та стягнення моральної шкоди за порушення прав Робітника на належні, безпечні та здорові умови праці та навчання, а саме стажування та випробувального періоду та стягнення моральної шкоди; А також позову про визнання чисельних порушень умов праці Роботодавцем та стягнення моральної шкоди, зокрема такого факту психологічного насилля як мобінгу, босінг, із виділенням інциденту від 19.02.2025. - оскільки було порушено не лише трудові та особисті права, але й майнові, із вчиненням навмисних деліктів - обману, примусу та зловживання довірою - що спричиняє застосування статей 230, 231, 625 ЦКУ за зазначеним вище режимом; А також позову про порушення трудових прав та прав споживача, в тому числі права на недискримінацію з боку Концесіодавця відповідно до договору Концесії відповідної торгівельної марки, який вірогідно за договором концесії мав здійснювати контроль за додержанням стандартів щодо умов праці та прав споживачів та стягнення моральної шкоди.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення заяви про відвід та клопотання позивача заперечував, вказав, що вони є безпідставними та суперечать положенням ЦПК України. Крім того, вказав, що надана позивачем відповідь на відзив суперечить положенням ЦПК України, порушує вимоги ухвали суду. Просив вказану відповідь на відзив не брати до уваги.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 36 ЦПК України передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Статтею 38 ЦПК України встановлено підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача.
При цьому, ЦПК України не містить у собі положень щодо права однієї сторони заявити відвід представнику іншої сторони.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Свобода вибору представника - це фундаментальне право особи самостійно обирати адвоката чи іншого фахівця для захисту своїх інтересів у суді або інших органах, гарантоване ст. 131-2 Конституції України.
Згідно до ч.ч.1, 3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що подача заяви про відвід представника відповідача є зловживанням процесуальними правами. За таких обставин наявні підстави для залишення вказаної заяви без розгляду.
З приводу клопотання про зміну форми судового провадження зі спрощеного з викликом сторін на загальну форму суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Таким чином, ЦПК України встановлено, що спори що виникають з трудових відносин розглядаються виключно у порядку спрощеного провадження.
Позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх трудових прав у якому просила стягнути з відповідача як роботодавця грошові кошти за час вимушеного прогулу.
Таким чином будь - які підстави для зміни порядку розгляду справи наразі відсутні.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку що вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до п.п.1-2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Щодо клопотання представника не брати до увагу відповідь на відзив позивача суд зважає на наступне.
Як вбачається з відповіді на відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду 04.02.2026 року, вказаний документ не підписаний будь - якою особою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли, зокрема: 1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З врахуванням наведеного, відповідь на відзив підлягає поверненню позивачу.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 179 ЦПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 49, 237, 274 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву позивача про відвід представника відповідача, - залишити без розгляду.
У задоволенні клопотання про зміну форми судового провадження зі спрощеного з викликом сторін на загальну форму, - відмовити.
Відповідь на відзив, яка надійшла до суду 04 лютого 2026 року, - повернути позивачу.
Судове засідання у справі відкласти на 12 год. 00 хв. 29 квітня 2026 року.
В судове засідання викликати учасників судового процесу.
Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://court.gov.ua/sud2609/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. О. Тесленко