печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9449/26-к
пр. № 1-кс-15459/26
26 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, -
17.02.2026 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів.
Адвокат в судове засідання подав заяву про розгляд клопотання без фіксування технічними засобами.
Представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.
На підставі ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання у відсутності особи, у володінні якої знаходиться речі і документи
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно норми ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, адвокат вказує, що слідчими Головного слідчого управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про початок якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000000006 від 06.01.2025 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. З ст. ст. 369 Кримінального кодексу України.
04.09.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. ст. 369 КК України.
Так, адвокат вказує, що в рамках даного провадження у сторони захисту виникла необхідність у заході кримінального провадження, з метою доведення спростування обставин, які інкримінується підозрюваному.
Зокрема, зазначено, що стороні захисту відомо, що ОСОБА_5 неодноразово здійснював зв'язок з особою на ім'я ОСОБА_6 за допомогою мобільного телефону, за номером телефону НОМЕР_1 , а тому, для доведення чи спростування факту провокації ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на вчинення кримінального правопорушення за сприяння ОСОБА_8 необхідно встановити, хто був ініціатором дзвінків, якою була частота і тривалість мобільних з'єднань за номером НОМЕР_1 , та дослідити історію мобільних з'єднань з мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_6 до затримання ОСОБА_4 04.09.2025 р.
Відтак, адвокат просить суд надати дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні оператора мобільного зв'язку Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 стосовно номеру телефону НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 року по 04.09.2025 включно.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.
Положеннями ст.ст. 159-162 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до документів, у тому числі, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
До охоронюваної законом таємниці, згідно Закону України «Про захист персональних даних», належать персональні дані особи, що становлять собою відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована.
Згідно частини 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать, серед іншого, конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; відомості, які можуть становити банківську таємницю; особисте листування особи та інші записи особистого характеру; інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікації, про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; таємниця фінансового моніторингу.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Однією з вимог надання тимчасового доступу до речей та документів, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 163 КПК України, є вимога доведення того, що запитувані речі та документи знаходяться у володінні конкретної фізичної та юридичної особи, або наявні істотні та розумні підстави вважати, що вони можуть перебувати у їх володінні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сторона кримінального провадження, подаючи клопотання про надання тимчасового доступу, повинна надати переконливу та обґрунтовану позицію щодо того, що запитувана інформація та відомості перебувають у володінні конкретної особи, в даному контексті, що саме зазначеним номером телефону користується ОСОБА_9 , як стверджує захисник.
Також, посилаючись на необхідність отримання інформації по зазначеному номеру телефону, сторона захисту не вказує, який статус має ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, з яких джерел стало відомо адвокату про даний телефон та дану особу.
Так, дійсно ст. 93 КПК України, передбачено, що сторона захисту має право на збирання доказів, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Разом з цим, зазначене не свідчить, що дані докази мають нести характер припущень та не мати доказову базу їх отримання, оскільки ч. 3 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відтак, слідчий суддя не вбачає, що стороною захисту при зверненні до суду з даним клопотанням, було вчинено дії, передбачені ст. 93 КПК України, оскільки в обґрунтування клопотання захисником було долучено лише копію підозри та копії протоколів допиту свідків, які не вказують на правомірність отримання інформації щодо номеру телефону та кому саме він належить.
Враховуючи зазначе, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що сторона захисту належним чином не обґрунтувала клопотання, та не надала суду доказів, які б вказували на те, що отримання інформації по даному номеру телефону стосується кримінального провадження, належить особі про яку стверджує захисник, та чи має вона відношення до кримінального провадження. Також необґрунтовано та не долучено доказів, яким чином було отримано інформацію про даний телефон та обставини, на які посилається захисник.
Враховуючи зазначене, клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 93, 159, 160, 162, 163 ч. 6, ст. 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10