09.03.2026 Справа № 760/32971/25
Справа пр. № 2/756/4408/26
ун. № 760/32971/25
09 березня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суду міста Києва в складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
19 лютого 2026 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка була передана на розгляд Оболонському районному суду міста Києва ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від
26 грудня 2025 року.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
19 лютого 2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Андрейчуку Т.В.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 жовтня 2021 року № 121900298 у сумі 48660,12 грн, за договором про надання фінансового кредиту від 03 жовтня 2021 року № 01694-10/2021 у сумі 36250,00 грн та за договором фінансового кредиту від 22 жовтня 2021 року № 3040726477/744063 у сумі 27750,00 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
02 березня 2026 року через модуль підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" представник відповідача адвокат Брижатий С.В. надіслав заяву про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 у складі Національної гвардії України, що переведена на військовий стан.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
У цивільному процесуальному законодавстві підстави зупинення провадження регламентовані ст. ст. 251 та 252 ЦПК України. Ст. 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від ст. 252 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов'язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22).
Системний аналіз Закону України "Про оборону України", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" дозволяє дійти висновку, що воєнний стан є загальним правовим режимом, що вводиться в Україні та створює юридичні рамки (правову конструкцію) для діяльності всіх державних інститутів, економіки та суспільства в умовах збройної агресії. Такий захід є системним, комплексним і загальнодержавним, який змінює правовий режим функціонування держави в цілому. Натомість переведення на організацію і штати воєнного часу є конкретним військово-організаційним заходом, який є наслідком та складовою частиною введення воєнного стану та оголошення мобілізації. Цей захід стосується внутрішньої структури та чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань з метою приведення їх у максимальну бойову готовність.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до
п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан та оголошено провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на сьогодні.
Враховуючи зазначений вище указ Президента України, з 24 лютого 2022 року і до сьогодні в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі
№ 754/947/22 зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан" для цілей застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України" військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій
Абз. 1 ст. 12 Закону України "Про оборону України" передбачено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
У ст. 1 Закону України "Про Національну гвардію України" визначено, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
У довідці від 02 грудня 2025 року № 7693, виданій військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 25 листопада 2022 року. Також перебування відповідача на військовій службі у складі Національної гвардії України підтверджується службовим посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 16 січня 2023 року.
Отже, ОСОБА_1 є військовослужбовцем військового формування, яке переведене на воєнний стан.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі
№ 754/947/22 зауважила, що ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Зважаючи на викладене, ураховуючи те, що представник відповідача Шевченка І.А. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 на військовій службі у Національній гвардії України, або до припинення переведення Національної гвардії України на воєнний стан, чи припинення воєнного стану в Україні.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Брижатого Сергія Вікторовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі № 760/32971/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі у Національній гвардії України, або до припинення переведення Національної гвардії України на воєнний стан, чи припинення воєнного стану в Україні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК