02.03.2026 Справа № 756/3103/26
Справа № 756/3103/26
1-кс/756/709/26
02.03.2026 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12026100050000425 від 01.03.2026 за ч. 4 ст. 186 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Млачівка Київської області, зареєстрованого у цьому ж населеному пункті ( АДРЕСА_1 ), такого, що має середню освіту, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше судимого,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , звернулась до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12025100050001800 від 11.07.2025 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі змісту клопотання та долучених на його обгрунтування документів слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100050000425 від 01.03.2026 за підозрою ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 186 КК України, в ході якого встановлено, що 28.02.2026 приблизно о 20:30 ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, побачив ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився поблизу зазначеного будинку. У подальшому між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виникла розмова щодо діяльності закладу, в якому проводяться азартні ігри, розташованого у будинку АДРЕСА_2 , яка переросла у словесний конфлікт. У ході вказаного конфлікту у ОСОБА_6 раптово виник умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану, а саме - на відкрите заволодіння майном, належним ОСОБА_9 .
Слідчий у клопотанні посилається на те, що реалізуючи свій вищевказаний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою повторного протиправного безоплатного обернення чужого майна на свою користь та особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_9 та, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер як для потерпілого, так і для можливих сторонніх осіб, діючи з метою подолання можливого опору потерпілого та полегшення заволодіння майном, завдав останньому два удари ногою в ділянку голови. Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_9 втратив рівновагу та впав на землю, чим було створено умови для безперешкодного заволодіння його майном.
Продовжуючи реалізацію свого вищевказаного умислу ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що потерпілий розуміє протиправний характер його дій, відкрито заволодів належними ОСОБА_9 речами, а саме: жилеткою «The North Face» синього кольору; мобільним телефоном марки «Nokia», ІМЕІ НОМЕР_1 , із сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_2 ; сумкою чорного кольору; грошовими коштами в сумі 4 000 гривень, які знаходились в сумці. Після заволодіння зазначеним майном ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та побіг у напрямку будинку №35 по вулиці Героїв Дніпра в місті Києві, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_10 майнової шкоди.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у повторному відкритому викраденні чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого свідків у кримінальному провадженні, оскільки останньому відомо місце їх проживання та він шляхом погрози, підкупу може схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення. Обґрунтовуючи такий ризик, сторона обвинувачення посилається на те, що останній раніше судимий вироком Іванківського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 3 місяці. 06.05.2022 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання та протягом 8 років з дня відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності з даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення злочину, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник заперечив поти задоволення клопотання, посилаючись на необгрунтованість заявлених у клопотанні ризиків, з огляду на що просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його цивільної дружини.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
28.02.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 186 КК України.
02.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за за ч. 4 ст. 186 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Пункт перший ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази та інші документи, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:
- протоколи допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протокол огляду відеозапису з камер відеоспостереження, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2;
- інші матеріали в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, репутацію, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані, які характеризують особу останнього (його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, майновий стан), вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, наявність незнятих та непогашених судимостей за злочини проти власності, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вважає доведеними ризики, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених прокурором у судовому засіданні, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому, надаючи оцінку розміру застави, який просить визначити сторона обвинувачення, слідчий суддя звертає увагу на те, що ЄСПЛ у рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13.04.2022 зазначає, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим ст. 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Тяжкість обвинувачень, пред'явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (рішення ЄСПЛ у справі «Хрістова проти Болгарії» від 07.12.2006).
За таких обставин, розмір застави, про який просить сторона обвинувачення, без відповідного та достатнього обґрунтування для її визначення саме у такому розміру, буде порушенням п. 3 ст. 5 Конвенції, з огляду на це слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків.
При цьому, відповідно до положень ст. 194 КПК України покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених частинами п'ятою та шостою цієї статті, здійснюється слідчим суддею лише за умови наведення чіткого переліку таких обов'язків та його детального обґрунтування як у самому клопотанні, так і прокурором в судовому засіданні.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, які мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом та є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, що відповідає принципам змагальності та диспозитивності кримінального провадження, закріплених у статтях 22 та 26 КПК України.
Як зі змісту клопотання, так і з обгрунтування позиції прокурором в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено підстав для покладення на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні розміру застави, а відтак, зваживши на те, що слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, слідчий суддя не вважає за можливе покладення таких на підозрюваного ОСОБА_6 внаслідок неініціювання вказаного питання стороною обвинувачення у тексті клопотання та неможливості виходу слідчого судді за межі прохальної частини клопотання.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12026100050000425 від 01.03.2026 за ч. 4 ст. 186 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.04.2026 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_14 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 та повідомити усно і письмово Оболонський районний суд міста Києва та прокурора.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_15 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1