Справа №:755/2819/26
Провадження №: 2-о/755/171/26
про залишення заяви без руху
"06" березня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали заяви окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про усиновлення дитини,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про усиновлення дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вивчивши подану заяву, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України (частина третя статті 294 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статями 310, 311 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до статті 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.
Отже, усиновлювачем може бути, зокрема, подружжя або один з подружжя. При цьому процесуальний закон містить вимогу, що за умови виявлення бажання одного подружжя здійснити усиновлення, то до заяви необхідно долучити копію свідоцтва про шлюб, а також письмову згоду на це другого з подружжя, засвідчену нотаріально.
Згідно із частиною другою статті 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:
1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;
3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
5) інші документи, визначені законом.
Відповідно до частини другої статті 312 ЦПК України орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Водночас, частиною третьою статті 312 ЦПК України встановлено, що до висновку органу опіки та піклування мають бути додані:
1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
2) свідоцтво про народження дитини;
3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.
Відповідно до частини дев'ятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частиною п'ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, матеріали справи не містять висновку про стан здоров'я, про фізичний і розумовий розвиток дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також до заяви про усиновлення не додано характеристики заявника з місця роботи чи місця постійного проживання та документу, що підтверджує належність йому на праві власності або на праві користування житлового приміщення.
Крім того, згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
У частині першій статті 232 СК України вказано, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
Тобто правовим наслідком усиновлення є повна втрата зв'язку дитини із своїми біологічними батьками (або одним з них) та іншими її родичами за походженням.
Саме ця обставина вимагає особливої уваги при здійсненні процедури усиновлення, адже національне законодавство проголошує принцип вжиття вичерпних заходів для реалізації права дитини на виховання батьками або іншими родичами. Законодавець визначив це як один із основоположних критеріїв для забезпечення найкращих інтересів дитини.
Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, або позбавлення батьківських прав, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, позбавлений батьківських прав, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (частина друга статті 232 СК України).
Усиновлення породжує такі ж юридичні наслідки, які настають внаслідок народження дитини, оскільки усиновлена дитина прирівнюється до рідної.
При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв'язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини. Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв'язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.
Дозвіл суду на збереження правових зв'язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого, позбавленого батьківських прав батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до статті 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв'язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.
При збереженні таємниці усиновлення, тобто відсутності інформації про усиновлення дітей, родичі померлого, позбавлених батьківських прав, не зможуть подати заяву про збереження правового зв'язку, а тому потрібно дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення. Якщо ці особи допускають розрив правового зв'язку, то їхнє право на збереження зв'язку із дитиною має втрачатися, за умови наявності вимоги усиновлювача дотримуватися таємниці усиновлення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 362/5593/20.
Згідно із частиною першою статті 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади. Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів (частина друга статті 312 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.
Судом встановлено, що в заяві про усиновлення заявником не зазначені у якості заінтересованих осіб бабу та діда (батьків біологічного батька дитини - ОСОБА_4 ), або будь-якої іншої інформації щодо них, що позбавляє суд дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення та чи не бажають вони подати заяву про збереження правового зв'язку із їх онукою.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн та надати суду відповідні підтверджуючі документи.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Водночас, до заяви ОСОБА_1 не долучено документу про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Водночас суд звертає увагу заявника на таке.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті
5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення дитини, що не пов'язано із соціальним захистом учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), тому відсутні правові підстави вважати, що заявник звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід надати суду докази сплати судового збору у сумі 665,60 грн, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
З наведеного вбачається, що при подачі даної заяви до суду, заявником не дотримано вимог статті 175, 177, 312 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, заява не відповідає вимогам статей 175, 177, 312 ЦПК України, а тому суд приходить до висновку про залишення заяви без руху та встановлення заявнику строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 10, 175, 293, 311, 312 ЦПК України,
Заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про усиновлення дитини, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали суду, заява буде вважатися неподаною та підлягатимє поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова