Справа №:755/2952/26
Провадження №: 2-о/755/180/26
про залишення заяви без руху
"06" березня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали заяви окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про усиновлення дитини,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про усиновлення дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
У порядку досудової підготовки справи до розгляду судом встановлено інформацію про задеклароване місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вивчивши подану заяву, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України (частина третя статті 294 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу
ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статями 310, 311 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до статті 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.
Отже, усиновлювачем може бути, зокрема, подружжя або один з подружжя. При цьому процесуальний закон містить вимогу, що за умови виявлення бажання одного подружжя здійснити усиновлення, то до заяви необхідно долучити копію свідоцтва про шлюб, а також письмову згоду на це другого з подружжя, засвідчену нотаріально.
Згідно із частиною другою статті 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:
1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;
3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
5) інші документи, визначені законом.
Крім того, відповідно до роз'яснень пункту 6 Постанови Пленуму Верховного України від
13 грудня 2008 року № 20 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин першої-третьої статті
218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Відповідно до частини другої статті 312 ЦПК України орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Водночас, частиною третьою статті 312 ЦПК України встановлено, що до висновку органу опіки та піклування мають бути додані:
1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
2) свідоцтво про народження дитини;
3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.
Відповідно до частини дев'ятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частиною п'ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, всупереч вимогам частини другої статті 311 ЦПК України, до заяви ОСОБА_1 про усиновлення дитини не долучено письмової згоди дружини заявника, матері дитини, ОСОБА_2 на усиновлення, засвідченої нотаріально, а також документів, що підтверджують право власності або користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , або будь-яким іншим.
Також, з огляду на вік дитини, матеріали справи не містять відомостей про надання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згоди на усиновлення або про неможливість надати згоду та доказів на підтвердження такої неможливості.
Всупереч вимогам частини третьої статті 312 ЦПК України до долученого до заяви висновку органу опіки та піклування також не долучено акту обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання, та медичного висновку про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток.
Суд також звертає увагу заявника, що до заяви не долучено будь-яких документів, які б містили відомості про характеристику особи заявника, зокрема, але не виключно, характеристики з місця роботи, навчання чи місця постійного проживання, тощо.
Крім того, згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
У частині першій статті 232 СК України вказано, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
Тобто правовим наслідком усиновлення є повна втрата зв'язку дитини із своїми біологічними батьками (або одним з них) та іншими її родичами за походженням.
Саме ця обставина вимагає особливої уваги при здійсненні процедури усиновлення, адже національне законодавство проголошує принцип вжиття вичерпних заходів для реалізації права дитини на виховання батьками або іншими родичами. Законодавець визначив це як один із основоположних критеріїв для забезпечення найкращих інтересів дитини.
Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, або позбавлення батьківських прав, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, позбавлений батьківських прав, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (частина друга статті 232 СК України).
Усиновлення породжує такі ж юридичні наслідки, які настають внаслідок народження дитини, оскільки усиновлена дитина прирівнюється до рідної.
При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв'язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини. Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв'язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.
Дозвіл суду на збереження правових зв'язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого, позбавленого батьківських прав батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до статті 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв'язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.
При збереженні таємниці усиновлення, тобто відсутності інформації про усиновлення дітей, родичі померлого, позбавлених батьківських прав, не зможуть подати заяву про збереження правового зв'язку, а тому потрібно дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення. Якщо ці особи допускають розрив правового зв'язку, то їхнє право на збереження зв'язку із дитиною має втрачатися, за умови наявності вимоги усиновлювача дотримуватися таємниці усиновлення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 362/5593/20.
Згідно із частиною першою статті 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади. Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів (частина друга статті 312 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.
Судом встановлено, що в заяві про усиновлення заявником не зазначені у якості заінтересованих осіб бабу та діда (батьків біологічного батька дитини - ОСОБА_5 ), або будь-якої іншої інформації щодо них, що позбавляє суд дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення та чи не бажають вони подати заяву про збереження правового зв'язку із їх онукою.
Суд також враховує, що при прийнятті до провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим статтею 175, 177 ЦПК України.
Суд також враховує, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частина третя статті 294 ЦПК України)
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частина четверта статті 294 ЦПК України).
Згідно із частиною третьою статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Таким чином, сторонами у справах окремого провадження є заявники та заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати відповідне рішення.
До заінтересованих осіб віднесені ті особи, які беруть участь у справі і мають у ній матеріально-правову або державну чи громадську заінтересованість. Для них характерна юридична заінтересованість у справі. Поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежено за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Суд враховує, що прохальна частина заяви ОСОБА_1 містить вимогу про зобов'язання Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (зараз - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) вчинити дії, а саме: внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини в частині зазначення відомостей про батька та імені (по-батькові) дитини.
Таким чином, рішення по справі матиме вплив на права та обов'язки особи, не залученої до складу учасників справи.
Отже, на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху заявникові слід також залучити до складу учасників справи Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, оскільки на вказаний державний орган покладається необхідність виконання рішення суду в частині внесення змін у актовий запис про народження дитини.
Водночас, суд звертає увагу заявника, що частиною першою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
З наведеного вбачається, що при подачі даної заяви до суду, заявником не дотримано вимог статті 175, 177, 311, 312 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, заява не відповідає вимогам статей 175, 177, 312 ЦПК України, а тому суд приходить до висновку про залишення заяви без руху та встановлення заявнику строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 10, 175, 293, 311, 312 ЦПК України,
Заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про усиновлення дитини, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали суду, заява буде вважатися неподаною та підлягатимє поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова