Справа № 369/24001/25
Провадження № 3/369/2897/26
Іменем України
05.03.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Куценка М.О.,
за участі:
секретаря судового засідання Надбережної Я.В.,
прокурора Щевича О. О.,
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності Кіцелюка Я.М.
розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 працюючого помічником слідчого Оболонського УП ГУНП в м. Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», 09.02.2024 року при поданні щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік зазначив недостовірні відомості:
1. У розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації
1.1 Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 91,8 м, реєстраційний номер 43772, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить члену сім'ї (дружині), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності з 25.11.2003, а йому та члену сім'ї (донці) на праві користування, що підтверджується інформацією КП КМР «КМ БТІ», поясненнями та доданими документами суб'єкта декларування.
1.2 Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 90,5 м, реєстраційний номер 2598290880000, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить члену сім'ї (дружині) на праві власності з 29.07.2022, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, поясненнями та документами суб'єкта декларування.
2. У розділі «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації. Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про автомобіль Skoda Octavia Combi, 2014р.в., ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , вартістю - 275 000 грн., який належить члену сім'ї на праві власності з 09.07.2021 (договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8043/2021/2670728 від 09.07.2021), що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
3. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.
3.1 Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про свій дохід у вигляді страхових виплат (ознака доходу 151) у розмірі 10 000 грн., отриманий від ТзДВ «СК'Кредо» (код ЄДРПОУ 13622789), що підтверджується відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
3.2 Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір свого доходу у вигляді заробітної плати від Головного управління Національної поліції в Київській області, вказавши 378 760 гривень. Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сума нарахованого доходу від вказаного джерела становить 378 656,73 гривні.
За результатами повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 2 004 967,02 грн, що перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є недостовірними відомостями.
Таким чином ОСОБА_1 зазначив відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 2 004 967,02 грн, що становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що містить ознаки правопорушення передбаченого частиною 4 статті 172-6 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне првопорушення передбачене частиною 4 статті 172-6 КУпАП.
Справа надійшла до суду 18.12.2025 року.
В судове засідання призначене на 07.01.2026 року ОСОБА_1 не з'явився, надавши заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці та необхідністю скористатись правовою допомогою адвоката. Судове засідання відкладено на 15 год. 30 хв. 22.01.2026 року.
В судове засідання призначене на 22.01.2026 року ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату місце та час проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомив. Судове засідання відкладено на 15 год. 30 хв. 18.02.2026 року.
В судове засідання призначене на 18.02.2026 року ОСОБА_1 повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату місце та час проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомив. У зв'язку з чим, 18.02.2026 року, судом винесено постанову про застосування приводу та зупинення строку судового розгляду справи до виконання постанови про привід. Судове засідання відкладено на 16 год. 00 хв. 05.03.2026 року.
В судовому засіданні 05.03.2026 року ОСОБА_1 , вину у скоєнні інкримінованого правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно не вказав рухоме та нерухоме майно зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення, через не правильне тлумачення розділів декларації, оскільки вважав, що зазначене майно належить на праві власності членам родини, а не йому.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кіцелюк Ярослав Миколайович просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки виходячи з матеріалів справи датою вчинення правопорушення є 09.02.2024, про що надав відповідні письмові клопотання. Крім того, вважає, що встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, не потребується.
Прокурор Щевич О.О. обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та просив визнати його винуватим в інкримінованому правопорушенні.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 45 Закону, особи, зазначені у п.1, п.п. «а», «в» - «г» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-УІІ поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону № 1700-УІІ.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону у декларації зазначається відомості про: цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-VII визначено, що у деклараціях зазначаються відомості про: отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 46 Закону № 1700-VII у декларації зазначаються видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов'язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті.
Дані про об'єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб'єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону № 1700-УІІ).
Встановлено, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-УІІ у декларації зазначаються відомості про: об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Частиною 1 ст. 65 і Закону № 1700-VII встановлено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративні правопорушення №84/2025 від 15.12.2025 року; рапортом працівника поліції від 15.12.2025 року; обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією від 17.10.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.11.2025 року; листом Департаменту стратегічних розслідувань та додатками до нього від 30.10.2025 року; декларацією ОСОБА_1 за 2023 рік.
Досліджені докази суддя вважає належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми, для висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого правопорушення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, надано не було.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2 004 967,02 грн.
Згідно з п.п. 3,4,5 р. ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агенства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 №449/21, суб'єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом поставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб'єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб'єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки. Суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
На початку заповнення Декларації ОСОБА_1 ознайомився із зазначеним Порядком, про що проставив відповідну відмітку. Крім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації він ознайомився із внесеними до неї відомостями та проставив відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подав цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Так, щорічна декларація за 2023 рік, яка подана ОСОБА_1 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за формою, що визначається НАЗК, підписана ОСОБА_1 шляхом накладення ним електронного цифрового підпису, що свідчить про те, що він під час подачі декларації ознайомлений з Правилами заповнення форми декларації та підтвердив достовірність наданих відомостей.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією статтею.
При цьому склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-6 КУпАП, є формальним, характеризується недодержанням різноманітних правил, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків.
Для визнання зазначеного правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків - воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своїх дій чи бездіяльності.
Таке, усвідомлення презюмується, адже особа, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», була допущена у встановленому законом порядку до виконання функцій держави, пройшовши спеціальну перевірку, подав відповідну декларацію та подає щорічні декларації, була попереджена і виконувала вимоги законодавства щодо фінансового контролю в частині подання щорічних декларацій.
Відповідно до положень ст. 68 Конституції України - кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, досліджені докази свідчать, що ОСОБА_1 при поданні щорічної декларації за 2023р. із недостовірним даними, діяв умисно, тобто усвідомлював протиправний характер своєї дії, передбачав її шкідливі наслідки та свідомо допускав настання цих наслідків.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.172-6 КУпАП - подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Проте, згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Обставини що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Вимогами частини 4 статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Так, датою вчинення правопорушення необхідно вважати дату подання декларації за 2023 рік - 09.02.2024.
Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Враховуючи, що станом на час розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення визначені ст. 38 КУпАП з приводу зазначення завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2 004 967,02 грн. ОСОБА_1 в декларації за 2023 рік, провадження у справі в частині зазначеної обставини підлягає закриттю.
Разом з цим, суд посилання захисника, що вина особи під час закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП не встановлюється, такими, що не заслуговують на увагу.
Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З наведеної норми закону слідує, що для закриття провадження у справі суд має встановити наявність чи відсутність ряду обставин, зокрема, факту вчинення правопорушення особою, що його вчинила та її вини в цьому.
Встановлення такої обставини, чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення, є необхідною передумовою для прийняття рішення про закриття провадження за пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП.
Тлумачення статей 38, 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні з дня його виявлення).
При цьому правовий аналіз пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП дає підстави для висновку, що суд повинен встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення, а також наявність вини особи у його вчиненні, не дивлячись на сплив строку, встановленого статтею 38 КУпАП, яка виключає можливість накладення стягнення, а ніяк не звільнення від відповідальності.
Відповідно до висновку, що міститься у постанові Верховного Суду у справі №927/623/18 від 16.04.2019, з правового аналізу положень статі 38 КУпАП слідує, що її застосування можливе лише у випадках наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.
Отже аналіз положень статті 38 та пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.
Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що вину у інкримінованому правопорушенні не визнає, що зобов'язує суд дослідити обставини справи для встановлення чи спростування обставин викладених в протоколі, оскільки відсутність складу правопорушення свідчить про наявність підстав для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення поза розумним сумнівом та про необхідність закриття справи у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 38, ч. 4 ст. 172-6, ст. ст. 247, 251-252, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення визначеного ч.4 ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Михайло КУЦЕНКО