Справа № 369/18707/24
Провадження № 2/369/2230/26
Іменем України
09.03.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/18707/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ЖИТЛОСЕРВІС «ЗАТИШОК-2» про стягнення моральної та матеріальної шкоди,-
11.11.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного підприємства «ЖИТЛОСЕРВІС «ЗАТИШОК-2» про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 275 879 (двісті сімдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 36 коп. та моральної шкоди у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним.
17 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договори купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 167, 168 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, 17 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ПП «Житлочервіс» Затишок-2» укладено договір про дотримання правил експлуатації будинку та прибудинкової території Житлового комплексу «Софія».
Предметом даного договору є дотримання Сторонами правил експлуатації будинку та прибудинкової території у тому числі об'єктів благоустрою.
08 серпня 2024 року ОСОБА_4 видав на ім'я Позивача ОСОБА_1 довіреність на представництво інтересів останнього в тому числі і нагляд (у межах, визначених даною довіреністю) за належним йому на праві власності будь-яким нерухомим майном, зокрема, але не виключно приміщеннями №№ 167, 168 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Між тим, як вбачається д виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивач ОСОБА_1 є Фізичною особою-підприємцем та відповідно до витягу відомостей з Ліцензійного реєстру МОЗ з медичної практики ФОП ОСОБА_1 місце провадження діяльності: АДРЕСА_2 за спеціальністю: загальна практика - сімейна медицина; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа.
02 січня 2023 року між нею та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди нежитлового приміщення.
Предметом вказаного договору оренди від 02 січня 2023 року є передача в оренду нежитлового приміщення 167, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, Позивач ОСОБА_1 , як підприємець отримала в оренду для здійснення підприємницької діяльності вказані нежитлові приміщення проте у вказаних нежитлових приміщеннях відсутнє електропостачання.
З огляду на відсутність в нежитлових приміщеннях електропостачання ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою -приєднання та придбано два лічильники по для встановлення, які відповідно до протоколу параметризації (перевірка параметризації) лічильника електричної енергії пройшли відповідну перевірку.
Для встановлення вказаних лічильників Позивач ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до Директора ПП «Житлосервіс «Затишок-2» Швецової С.Ю. із заявою про надання доступу в електрощитову для виконання монтажних робіт згідно технічного рішення №03/830/220085864 від 21.07.2023 року, яке було видане ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» проте доступу до вказаного технічного приміщення надано не було, що підтверджується актами встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/відключення/підключення/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) та відповідними відеодоказами.
Разом з тим, ПП «Житлосервіс «Затишок-2» надало відповідь №12 від 04 вересня 2024 року, що робочий проект Технічного рішення №03/830/220085864 від 21.07.2023 року не відповідає вимогам ДСТУ та повернутий на доопрацювання проте причини невідповідності ДСТУ вказано не було.
З огляду на відсутність доступу до технічного приміщення - електрощитової ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» надав відповідь з якої вбачається, що на час відсутності необхідних документів, Товариство призупиняє укладення договору, до моменту офіційного надання документів, щодо підтвердження приєднання електроустановки до електричних мереж.
Таким чином, для здійснення своєї підприємницької діяльності Позивач ОСОБА_1 вимушена була придбати інверторний генератор FOGO, модель F8001/SA та відповідно катушки (подовжувачі) для приєднання до електромережі, а також пальне для роботи генератора.
Як вбачається з платіжних доручень, рахунків, чеків та іншої фінансової документації вартість витрат Позивача ОСОБА_1 складає:
1.З позачергової технічної перевірки правильності роботи (перевірка схеми вмикання) однофазного (0,22 КВ) засобу обліку за ініціативою замовника - 990 грн. 30 коп.
2.З позачергової технічної перевірки правильності роботи (перевірка схеми вмикання) однофазного (0,22 КВ) засобу обліку за ініціативою замовника - 990 грн. 30 коп.
3.З параметризації багатофунціонального електронного лічильника за ініціативою замовника - 1 450 грн. 12 коп.
4.З параметризації багатофунціонального електронного лічильника за ініціативою замовника - 1 450 грн. 12 коп.
5.Інверторний генератор FOGO модель F8001/SA - 110 000 грн. 00 коп.
6.ПВС 2*6 (катушка) 33 КМ - 2 110 грн. 00 коп.
7.Подовжувач DA-PА YIIdiz - 474 грн. 30 коп.
8.Подовжувач (катушка) Леміра - 1266 грн. 00 коп.
9.Масло, пальне на загальну суму 7 115 грн. 72 коп.
Між тим, слід зауважити, що з огляду на скарги жителів даного багатоквартирного будинку на роботу генератора Позивач ОСОБА_1 , як фізична особа - підприємець 19.09.2024 року вимушена була укласти договір оренди нежитлових приміщень, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення, 119, а також зупинити діяльність у сфері надання лабораторних послуг з огляду відсутності електропостачання.
Відповідно до умов даного договору оренди нежитлових приміщень орендна плата становить:
-в період з 19.09.2024р. до 30.09.2024 року - 11 000 грн. 00 коп.
-в період з 01.10.2024 року до 30.09.2025 року - 30 000 грн. 00 коп. в місяць
З огляду на укладений договір оренди від 19.09.2024 року Позивач ОСОБА_1 понесла додаткові витрати, які складаються не лише з витрат зі сплати орендної плати, а і додаткових витрат: за вересень- 11 000 грн. 00 коп.; за жовтень - 30 000 грн.; залоговий платіж - 30 000 грн.; послуги ріелтора - 15 000 грн. 00 коп.; встановлення ресепшн - стійка адміністратора - 15 450 грн. 00 коп.
Разом з тим, між Позивачем ОСОБА_6 , як підприємцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВІВО КЛІНІКА» було укладено договір про користування комплексом прав на обєкти інтелектуальної власності № 26/01-2024Ф від 26.01.2024 року та відповідно до якого Позивач здійснила паушальний платіж у розмірі 37 582 грн. 50 коп.
З огляду на вищевказане Позивачу ОСОБА_1 завдано на матеріальну шкоду у розмірі 275 879 грн. 36 коп.
Збиток, збитки (англ. Losses) - суми втрачених активів, наприклад, через шкоду втрати, крадіжки або зобов'язання, які виникли, наприклад, у результаті правопорушення.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
-втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі
-втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
-доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Даний перелік не є вичерпним.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 червня 2019 року у справі №154/2094/16-ц (провадження №61-12781св18).
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду у цивільних справах за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином для відновлення порушеного права позивача ОСОБА_1 є необхідність у задоволені вимоги про стягнення з Відповідача завданої ним матеріальної шкоди повністю, у заявленому мною розмірі.
Також позивач посилається на понесення нею моральної шкоди у розмірі 500 000 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
На підставі наведеного позивач звернувся з позовом до суду.
19.11.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
12.3.2025року до суду представником позивача подана уточнена позовна заява, згідно якої остання просила суд стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖИТЛОСЕРВІС'ЗАТИШОК-2» (адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, 11, код в ЄДРПОУ 3270581) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 375 879 (триста сімдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 36 коп., стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖИТЛОСЕРВІС'ЗАТИШОК-2» (адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, 11, код в ЄДРПОУ 3270581) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖИТЛОСЕРВІС'ЗАТИШОК-2» (адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, 11, код в ЄДРПОУ 3270581) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 6 258, 46 грн.
Дана заява прийнята судом.
21.04.2025 року до суду представником відповідача подано відзив на позов, згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки спір у вказаній справі стосується саме господарської діяльності Позивача як фізичної особи- підприємця (ФОП), оскільки договір оренди нежитлового приміщення №167, розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 02.01.2023 р. укладено саме з ФОП ОСОБА_1 (це також зазначено Позивачем в позові на стор. №2), також купівля генератора і супутніх товарів здійснювалася для здійснення підприємницької діяльності позивача (також зазначено на стор. 2-3 позову), також позивач зазначає “що з огляду на скарги жителів даного багатоквартирного будинку на роботу генератора позивач ОСОБА_1 , як фізична особа підприємець 19.09.2024 р. була вимушена укласти договір оренди приміщень за адресою АДРЕСА_3 » і так далі. Всі заявлені позивачем збитки пов'язані саме зі здійсненням господарської діяльності Позивача як фізичної особи - підприємця.
Відповідачем у цій справі є Приватне підприємство “Житлосервіс “Затишок-2», тобто юридична особа.
Таким чином, в силу зазначених вище ч. 1. ст. 19 ЦПК України та п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України вказана справа підсудна саме господарському суду, а відповідно повинна бути закрита, оскільки згідно з ч.1 ст. 255 ЦПК України Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, представник відповідач вважає, що права позивача не порушені.
17 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договори купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 167, 168 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, 17 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ПП «Житлосервіс» Затишок-2» укладено договір про дотримання правил експлуатації будинку та прибудинкової території Житлового комплексу «Софія».
Предметом даного договору є дотримання Сторонами правил експлуатації будинку та прибудинкової території у тому числі об'єктів благоустрою. 08 серпня 2024 року ОСОБА_4 видав на ім'я Позивача ОСОБА_1 довіреність на представництво інтересів останнього в тому числі і нагляд (у межах, визначених даною довіреністю) за належним йому на праві власності будь-яким нерухомим майном, зокрема, але не виключно приміщеннями № № 167, 168 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Таким чином, Позивач діяла на підставі зазначеної вище довіреності в інтересах ОСОБА_4 , а не у власних інтересах, що виключає заподіяння їй будь якої шкоди, оскільки вказані дії (на підставі довіреності) не створюють, не змінюють, не припиняють цивільних прав та обов'язків Позивача. Так в протоколах параметризації лічильників електричної енергії ДТЕК Київські Регіональні Електромережі №004055, 004054, рахунках на оплату №95794108 від 15.08.2024 р., №95791915 від 15.08.2024 р., №95800752 від 27.08.2024 р., №95798546 від 27.08.2024 р. та фіскальних чеків до них, зазначено, зо замовником та платником є ОСОБА_4 , тому такі докази є неналежними оскільки не стосуються витрат Позивача. Також, із заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 11260188 (1), 11260200 (2) вбачається, що вона подана ОСОБА_4 , а не Позивачем, тому такий доказ також є неналежними оскільки не стосуються Позивача. Також позивач посилається на договір БЧГ/167пр від 17.06.2021 року, про дотримання правил експлуатації будинку та прибудинкової території ЖК “Софія», але його укладено між ОСОБА_4 та ПП “Житлосервіс “Затишок-2», тому такий доказ також є неналежними оскільки не стосуються Позивача. Також вказаний договір не містить жодних прав
чи обов'язків, які б стосувалися предмету спору, а тому є неналежним. Важливо також зазначити, що з укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 договору оренди приміщення №167 по АДРЕСА_1 від 02.01.2023 р. вбачається наступне: - п.1.3 Приміщення передається для використання його у підприємницькій діяльності Орендаря. - п. 1.4. З підписанням договору сторони стверджують, що Приміщення передане Орендодавцем Орендарю в стані, придатному для використання, відповідно до умов та мети цього договору. Тобто, Позивач, укладаючи договір оренди приміщення №167 підтвердив що воно придатне для використання її в господарській діяльності. Таким чином, якщо це не відповідає дійсності, або це приміщення не придатне для використання Позивачем, логічним буде звертатися з позовом до власника приміщення, а не до управляючої компанії, яка тільки здійснює управління багатоквартирним будинком, не є власником цього приміщення та багатоквартирного будинку в цілому.
Тобто, враховуючи п.1.4. договору оренди приміщення 167, зазначене вище, Позивач на момент укладення зазначеного договору була обізнана про відсутність електроенергії і стверджувала, що приміщення в таком стані придатне для використання в її господарській діяльності. Крім того, Позивач на підставі доказу своїх збитків додає копію договору №26/01/2024Ф від 26.01.2024 р. про користування комплексом прав на об'єкти інтелектуальної власності.
По-перше, хочу звернути увагу суду, що згідно даних електронного підпису на останній сторінці договору чітко вбачається, що вказаний договір підписаний тільки ТОВ “ІНВІВО КЛІНИКА», тобто тільки однією стороною, а тому є неукладеним і відповідно недопустимим доказом.
По-друге, дата цього договору 26.01.2024 р., тобто його укладено більше ніж через рік після укладення договору оренди приміщення №167, тобто Позивач протягом року оренди повинен був розуміти, чи придатне приміщення для здійснення її господарської діяльності, чи ні. А враховуючи п. 1.4. договору оренди зазначеного приміщення, воно є придатним для здійснення господарської діяльності Позивача. Якщо ж ні, то навіщо було укладати цей договір? (який все ж таки неукладений).
Крім того, між ОСОБА_4 (в особі Позивача, як представника по довіреності) та Відповідачем на підставі заяви Позивача (вх.№ 5 від 25.04.2025 р.) укладено договір про реструктуризацію боргу №1 від 07.05.2025 р., відповідно до якого реструктуризовано борг заборгованість з плати за відшкодування вартості використаної електричної енергії на суму 156838,00 грн, яка з'явилася за період з 04.02.2023 по 03.07.2024 р. та укладено договір про відшкодування вартості використаної електричної енергії №42/167 від 06.05.2025 р. та частково сплачено заборгованість.
Це знову свідчить що Позивач діяла на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 , а не у власних інтересах, що виключає заподіяння їй будь якої шкоди, оскільки вказані дії (на підставі довіреності) не створюють, не змінюють, не припиняють цивільних прав та обов'язків Позивача.
Протокольною ухвалою суду від 05.05.2025 року відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про залишення позову без руху та закриття проваження у справі.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 12.11.2025 року позивач та представник позивача підтримали задоволення позовних вимог, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як зазначає позивач та встановлено судом, що 17 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено договори купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 167, 168 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, 17 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ПП «Житлочервіс» Затишок-2» укладено договір про дотримання правил експлуатації будинку та прибудинкової території Житлового комплексу «Софія».
Предметом даного договору є дотримання Сторонами правил експлуатації будинку та прибудинкової території у тому числі об'єктів благоустрою.
08 серпня 2024 року ОСОБА_4 видав на ім'я Позивача ОСОБА_1 довіреність на представництво інтересів останнього в тому числі і нагляд (у межах, визначених даною довіреністю) за належним йому на праві власності будь-яким нерухомим майном, зокрема, але не виключно приміщеннями №№ 167, 168 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Між тим, як вбачається з виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивач ОСОБА_1 є Фізичною особою-підприємцем та відповідно до витягу відомостей з Ліцензійного реєстру МОЗ з медичної практики ФОП ОСОБА_1 місце провадження діяльності: АДРЕСА_2 за спеціальністю: загальна практика - сімейна медицина; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа.
02 січня 2023 року між нею та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди нежитлового приміщення.
Предметом вказаного договору оренди від 02 січня 2023 року є передача в оренду нежитлового приміщення 167, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, Позивач ОСОБА_1 , як підприємець отримала в оренду для здійснення підприємницької діяльності вказані нежитлові приміщення проте у вказаних нежитлових приміщеннях відсутнє електропостачання.
З огляду на відсутність в нежитлових приміщеннях електропостачання ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою -приєднання та придбано два лічильники по для встановлення, які відповідно до протоколу параметризації (перевірка параметризації) лічильника електричної енергії пройшли відповідну перевірку.
Для встановлення вказаних лічильників Позивач ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до Директора ПП «Житлосервіс «Затишок-2» Швецової С.Ю. із заявою про надання доступу в електрощитову для виконання монтажних робіт згідно технічного рішення №03/830/220085864 від 21.07.2023 року, яке було видане ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» проте доступу до вказаного технічного приміщення надано не було, що підтверджується актами встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/відключення/підключення/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) та відповідними відеодоказами.
Разом з тим, ПП «Житлосервіс «Затишок-2» надало відповідь №12 від 04 вересня 2024 року, що робочий проект Технічного рішення №03/830/220085864 від 21.07.2023 року не відповідає вимогам ДСТУ та повернутий на доопрацювання проте причини невідповідності ДСТУ вказано не було.
З огляду на відсутність доступу до технічного приміщення - електрощитової ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» надав відповідь з якої вбачається, що на час відсутності необхідних документів, Товариство призупиняє укладення договору, до моменту офіційного надання документів, щодо підтвердження приєднання електроустановки до електричних мереж.
Таким чином, для здійснення своєї підприємницької діяльності Позивач ОСОБА_1 вимушена була придбати інверторний генератор FOGO, модель F8001/SA та відповідно катушки (подовжувачі) для приєднання до електромережі, а також пальне для роботи генератора.
Як вбачається з платіжних доручень, рахунків, чеків та іншої фінансової документації вартість витрат Позивача ОСОБА_1 складає:
1.З позачергової технічної перевірки правильності роботи (перевірка схеми вмикання) однофазного (0,22 КВ) засобу обліку за ініціативою замовника - 990 грн. 30 коп.
2.З позачергової технічної перевірки правильності роботи (перевірка схеми вмикання) однофазного (0,22 КВ) засобу обліку за ініціативою замовника - 990 грн. 30 коп.
3.З параметризації багатофунціонального електронного лічильника за ініціативою замовника - 1 450 грн. 12 коп.
4.З параметризації багатофунціонального електронного лічильника за ініціативою замовника - 1 450 грн. 12 коп.
5.Інверторний генератор FOGO модель F8001/SA - 110 000 грн. 00 коп.
6.ПВС 2*6 (катушка) 33 КМ - 2 110 грн. 00 коп.
7.Подовжувач DA-PА YIIdiz - 474 грн. 30 коп.
8.Подовжувач (катушка) Леміра - 1266 грн. 00 коп.
9.Масло, пальне на загальну суму 7 115 грн. 72 коп.
Між тим, слід зауважити, що з огляду на скарги жителів даного багатоквартирного будинку на роботу генератора Позивач ОСОБА_1 , як фізична особа - підприємець 19.09.2024 року вимушена була укласти договір оренди нежитлових приміщень, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення, 119, а також зупинити діяльність у сфері надання лабораторних послуг з огляду відсутності електропостачання.
Відповідно до умов даного договору оренди нежитлових приміщень орендна плата становить:
-в період з 19.09.2024р. до 30.09.2024 року - 11 000 грн. 00 коп.
-в період з 01.10.2024 року до 30.09.2025 року - 30 000 грн. 00 коп. в місяць.
З огляду на укладений договір оренди від 19.09.2024 року Позивач ОСОБА_1 понесла додаткові витрати, які складаються не лише з витрат зі сплати орендної плати, а і додаткових витрат: за вересень- 11 000 грн. 00 коп.; за жовтень - 30 000 грн.; залоговий платіж - 30 000 грн.; послуги ріелтора - 15 000 грн. 00 коп.; встановлення ресепшн - стійка адміністратора - 15 450 грн. 00 коп.
Разом з тим, між Позивачем ОСОБА_1 , як підприємцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВІВО КЛІНІКА» було укладено договір про користування комплексом прав на об'єкти інтелектуальної власності № 26/01-2024Ф від 26.01.2024 року та відповідно до якого Позивач здійснила паушальний платіж у розмірі 37 582 грн. 50 коп.
З огляду на вищевказане, як зазначає позивач, їй було завдано на матеріальну шкоду у розмірі 275 879 грн. 36 коп.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що договір оренди нежитлового приміщення №167, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 02.01.2023 року укладено саме з ФОП ОСОБА_1 , також купівля генератора і супутніх товарів здійснювалася для здійснення підприємницької діяльності позивача.
Всі заявлені позивачем збитки пов'язані саме зі здійсненням господарської діяльності позивача як фізичної особи - підприємця.
Водночас, враховуючи те, що позивач звертається до суду за захистом своїх цивільних прав саме як фізична особа та просить стягнути матеріальну та моральну шкоди саме на користь ОСОБА_1 з посиланням на відповідні норми ЦК України, суд вважає, що вказана справа підлягає до правилами цивільного судочинства, а відтак посилання представника на непідвідомчість даного спору місцевому загальному суду є помилковими.
Суд вважає доказово обгрунтованими доводи представника відповідача на те, що позивачем не доведено порушення її прав спірними діями відповідача з огляду на наступне.
17 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договори купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 167, 168 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, 17 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ПП «Житлосервіс» Затишок-2» укладено договір про дотримання правил експлуатації будинку та прибудинкової території Житлового комплексу «Софія».
Предметом даного договору є дотримання Сторонами правил експлуатації будинку та прибудинкової території у тому числі об'єктів благоустрою. 08 серпня 2024 року ОСОБА_4 видав на ім'я позивача ОСОБА_1 довіреність на представництво інтересів останнього в тому числі і нагляд (у межах, визначених даною довіреністю) за належним йому на праві власності будь-яким нерухомим майном, зокрема, але не виключно приміщеннями № № 167, 168 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, між ОСОБА_4 (в особі Позивача, як представника по довіреності) та Відповідачем на підставі заяви Позивача (вх. № 5 від 25.04.2025 року) укладено договір про реструктуризацію боргу №1 від 07.05.2025 р., відповідно до якого реструктуризовано борг заборгованість з плати за відшкодування вартості використаної електричної енергії на суму 156838,00 грн, яка з'явилася за період з 04.02.2023 по 03.07.2024 р. та укладено договір про відшкодування вартості використаної електричної енергії №42/167 від 06.05.2025 р. та частково сплачено заборгованість.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що означене знову свідчить що позивач діяла на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 , а не у власних інтересах, що виключає заподіяння їй будь якої шкоди, оскільки вказані дії (на підставі довіреності) не створюють, не змінюють, не припиняють цивільних прав та обов'язків позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ЖИТЛОСЕРВІС «ЗАТИШОК-2» про стягнення моральної та матеріальної шкоди є необґрунтовани та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не доведено порушення її прав відповідачем.
Усі інші доводи та твердження сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ЖИТЛОСЕРВІС «ЗАТИШОК-2» про стягнення моральної та матеріальної шкоди - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 09.03.2026 року.
Суддя А.В. Янченко