справа № 362/5868/25
провадження № 2-др/362/7/26
про відмову в ухваленні додаткового рішення
09.03.2026 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суд установив:
Рішенням від 26 лютого 2026 року суд частково задовольнив позов: стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №995737149 від 25 січня 2023 року, а саме заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 900,00 грн. і заборгованість за відсотками в розмірі 2 348,20 грн., усього на суму 8 248 (вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень 20 копійок; стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 22 копійки.
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, яким останній просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Надаючи оцінку вимогами заяви представника позивача, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу;
Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зі змісту рішення від 26 лютого 2026 року вбачається, що на підставі статті 141 ЦПК України суд вирішив питання судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 684,94 грн., а також витрат на професійну правову допомогу в розмірі 1 979,28 пропорційно до розміру задоволених вимог.
Процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є невирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
З наведеного вбачається, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених законом, і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Зазначене відповідає роз'ясненням, які містяться у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 № «Про судове рішення у цивільній справі».
Оскільки судом під час ухвалення рішення у справі було вирішено питання про розподіл судових витрат шляхом їх стягнення пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.
З урахуванням вказаного, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Попович