Справа №359/11140/24
Провадження №2/359/390/2026
02.03.2026 р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі судового засівання Кривохижі О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Компані інвест фінанс» про стягнення заборгованості
У жовтні 2025 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 10003473718 від 30 березня 2021 року в розмірі 25201,57 грн., судові витрати в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвест фінанс» укладено договір №10003473718 про надання споживчого кредиту, який вчинено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «ФК «Інвест фінанс» свої зобов'язання виконало у повному обсязі, перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7 300,00 грн., однак відповідач взяті на себе грошові зобов'язання за договором не виконав. В подальшому, за договором факторингу право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Зазначає, що позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10003473718 від 30 березня 2021 року в розмірі 25201,57 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 7 299,50 грн., заборгованість за відсотками - 17 902,07 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просить позовні вимоги задовольнити.
17 жовтня 2024 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
02 вересня 2025 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду витребувано витребувано з АТ «ПриватБанк» інформацію чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 та виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 30.03.2021 по 04.04.2021 з відображенням часу зарахування коштів.
Сторони у судовому засіданні не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
За змістом дослідженої судом паперової копії договору про споживчий кредит №10003473718 від 30.03.2021 ТОВ «ФК «Інвест Фінанс», як первісний кредитор, взяв на себе обов'язок на умовах, визначених договором, надати ОСОБА_1 , як позичальнику, кредит, а позичальник зобов'язався його повернути, сплатити проценти за користування кредитом.
Сума кредиту становить 7300,00 грн, кредит надається строком на 14 днів (п. 1.1-1.3 договору).
За п. 1.6 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання цього Договору складає за ставкою 456.25% річних.
Пунктом 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.
З пп.1 п.2 графіку платежів/розрахунків, проценти за користування кредитом, які складають 17,5% від суми кредиту.
04 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, за умовами якої сторони дійшли згоди змінити п. 1.2, п.1.3 Договору виклавши його у наступні редакції: 1.2. Кредит надається строком до 27 квітня 2021 року.
2. У випадку, якщо в п.1.5.1. Договору процентна ставка 0,01% в день від суми кредиту, знижена яка отримана Позичальником від Кредитора відповідно до умов «Офіційних правил «кредит під 0.01%» на перший кредит для нових користувачів фінансових послуг», які розміщені на веб-сайті Кредитора та у разі ініціювання таким Позичальником продовження (пролонгації) строку кредиту і Позичальником Кредитору в строк до 09/04/2021 року фактично нарахованих за умови сплати процентів по договору № 10003473718 від 30/03/2021 р. (надалі - "Договір") в сумі 913 гривень Сторони дійшли згоди змінити п. 1.2., п.1.3.1. Договору, виклавши у таких редакціях:
1.3.1 Знижена процентна ставка 1,71 % в день віл суми кредиту, застосовується у межах Нового строку надання кредиту (з 1-го (першого) дня пролонгації), зазначеного у п. 3 цієї Додаткової угоди якщо в цей строк Позичальник здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку При цьому Позичальник погоджується, що умови про встановлення різних процентних ставок за цим Договором застосовуються за домовленістю Сторін та не є наслідком погіршення умов користування кредитом для Позичальника.».
На виконання умов договору №10003473718 від 30.03.2021 позивачем було здійснено переказ грошових коштів в сумі 7300,00 гривень на платіжну картку № НОМЕР_2 . Вказана обставина підтверджується випискою по особистому рахунку за період 30.03.2021-04.04.2021, наданою АТ «ПриватБанк».
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про №10003473718 від 30.03.2021 загальна заборгованості відповідача за договором становить 25201,57 гривень, з яких: 7299,50 гривень тіло кредиту та 17902,07 гривень відсотків за користування.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконав, в передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із непогашеної суми тіла кредиту в розмірі 7299,50 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 7299,50 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою і відповідачем кредитного договору від 22 червня 2024 року дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а остання зобов'язувалась повернути наданий кредит в повному обсязі у визначений договором строк до 27 квітня 2021 року (з урахування додаткової угоди до договору №10003473718 від 30.03.2021).
Додатковою угодою визначено, що сума відсотків за договором за період до 09 квітня 2021 року становить 913 грн. Починаючи з 10 квітня 2021 року відсоткова ставка 1,71%. Таким чином заборгованість відповідача за відсотками з 10 квітня 2021 року по 27 квітня 2021 року становить 2246,94 грн.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за кредитним договором №10003473718 від 30.03.2021 в розмірі, що становить 2246,94 грн. (913 + 2246,94).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
05.09.2022 ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс», уклали Договір факторингу № 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року, згідно якого умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до додатку №1 до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №10003473718 від 30.03.2021.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору про споживчий кредит між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та відповідачем. Вказане товариство, правонаступником яких у зобов'язанні є ТОВ «Діджи Фінанс», належним чином виконувало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов'язки за договором.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконував, то суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №10003473718 від 30.03.2021 року в розмірі 10458,94 грн., яка складається із сума заборгованості за основною сумою боргу та сума заборгованості за відсотками.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано такі докази: копія договору №42649746 від 01 квітня 2024 року про надання правничої (правової) допомоги, додаткова угода №10003473718 до договору №42649746 від 01 квітня 2024 року, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 16 вересня 2024 року на суму 6000 грн., детальний опис робіт виконаних адвокатом Білецьким Б.М. від 16 вересня 2024 року на суму 6000 грн.
Встановлено, що вище вказані документи не містять відомостей про надання позивачу правової допомоги саме у вказаній справі.
З додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги вбачається, що адвокатом Білецьким Б.М. надано послуги про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 . Ознайомившись з вказаною угодою встановлено, що в ній не конкретизовано номер кредитного договору по якому адвокатом надавались послуги.
Отже вимога про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу є недоведеною та у її задоволенні належить відмовити.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Так як позов задоволено частково (41,50%), то суд вважає за необхідне стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 10458,94 грн.
Керуючись ст. 512, 513, 514, 515, 526, 530, 625, 628, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 81, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул.Авіаконструктора І.Сікорського, 8 заборгованість за кредитним договором в розмірі 10458,94 грн., судовий збір в розмірі 1005,32 грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09 березня 2026 року
Суддя Чирка С.С.