Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/3594/26
Провадження № 2-з/357/13/26
09 березня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
05.03.2026 представник ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про перерозподіл спадщини та внесення змін до свідоцтва про право спадщину за законом.
Одночасно з поданням позовної заяви, представник позивача ОСОБА_2 звернулась із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту, на: земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:03:002:0096, площею 0,0372 га; 1/5 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею - 199,2 м2; квартиру АДРЕСА_2 .
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Після поховання ОСОБА_5 стало відомо, що після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:03:002:0096, площею 0,0372 га; 1/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею - 199,2 кв.м.; однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . У березні 2025 року до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарної І.О. із заявою про прийняття спадщини звернувся старший син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , який отримав свідоцтво про право на спадщину та зареєстрував за собою право власності на вказані об'єкти нерухомого майна. Однак, ОСОБА_3 не повідомив нотаріусу, про ще одного спадкоємця - ОСОБА_1 - сина ОСОБА_6 (брата відповідача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вважає таку поведінку Відповідача недобросовісною, що свідчить про ймовірне усунення від спадкування ОСОБА_1 , як спадкоємця, який прийняв спадщину за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та був меншим сином ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Оскільки, існує реальний ризик вибуття спадкового майна ОСОБА_4 , після оформлення спадщини Відповідачем на користь третіх осіб, та ризик неможливості подальшого виконання рішення суду, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду
Враховуючи викладені обставини, заявник просить забезпечити позов.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З урахуванням викладених заявником обставин, та наданих доказів на підтвердження заявлених вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, на яке приватним нотаріусом Цвинтарною І.О. видано свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 , та яке бажає успадкувати позивач за правом представлення та здійснити перерозподіл спадкового майна, є ефективним захистом прав сторони по справі.
Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом арешту майна, жодним чином не позбавляє власника права власності чи права володіння цим майном.
Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст. 158 ЦПК України).
Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки арешту майна та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна, правову підставу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Як передбачено ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на наступне нерухоме майно:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:03:002:0096, площею 0,0372 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 61309279, підстава держаної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 6434 від 01.09.2025 року, виданого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарною І.О. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3195734432103);
- 1/5 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею - 199,2 кв.м., номер запису про право власності: 61309369, підстава державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 6435 від 01.09.2025 року, виданого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарною І.О. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3195739232020);
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею - 30,7 кв.м., номер запису про право власності: 61309487, підстава державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 6436 від 01.09.2025 року, виданого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарною І.О. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3088918532020).
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.
Роз'яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарна Ірина Олександрівна, адреса: бул. Олександрійський, 20, прим. 37, м.Біла Церква, Київська область.
Ухвала складена та підписана 09 березня 2026 року.
Суддя О. Я. Ярмола