Справа № 727/3240/26
Провадження № 1-кс/727/963/26
09 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Чернівці в режимі відеоконференції клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (по матеріалам досудового розслідування № 12025260000000724 від 27.11.2025 року) відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , проректора з наукової роботи та міжнародних зв'язків закладу вищої освіти уУіверситету трансформації майбутнього, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 .
Посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , організував та реалізував протиправну схему, спрямовану на одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на посадових осіб Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку (далі - ДУІТЗ), а також подальше надання частини цієї неправомірної вигоди проректору вказаного навчального закладу.
Так, у період до 26 квітня 2024 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 , з яким перебував у тривалих довірливих стосунках на ґрунті багаторічної спільної науково-педагогічної діяльності. Під час особистого спілкування, усвідомлюючи наявний попит на вступ до аспірантури, ОСОБА_5 за попередньою змогою групою осіб із ОСОБА_4 розробили злочинний план, спрямований на одержання неправомірної вигоди від абітурієнтів за обіцянку та здійснення впливу на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Так, ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 , будучи науково-педагогічними працівниками та маючи багаторічний досвід професійної діяльності у сфері вищої освіти, достеменно знали встановлений законодавством алгоритм та внутрішню процедуру зарахування абітурієнтів до аспірантури.
Останні чітко усвідомлювали, що фактичне прийняття позитивного рішення щодо вступників залежить не від формального підписання наказу, а від результатів вступних випробувань, які фіксуються та затверджуються конкретними екзаменаторами та членами предметних екзаменаційних комісій. Розуміючи, що саме ці особи є ключовою ланкою у процесі відбору, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розробили злочинний план, спрямований на забезпечення гарантованого результату шляхом залучення адміністративного ресурсу керівництва університету.
Для реалізації цього плану ОСОБА_5 та ОСОБА_4 узгодили використання наявних у останнього довірливих стосунків із керівництвом Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку, зокрема з проректором з наукової роботи ОСОБА_6 , розраховуючи використати її службове становище як інструмент адміністративного впливу на підпорядкованих членів екзаменаційних комісій та викладачів, до виключної компетенції яких належало виставлення балів та формування рейтингових списків вступників. Діючи відповідно до розподілу ролей, ОСОБА_4 ініціював перед ОСОБА_6 питання щодо гарантованого зарахування заздалегідь підібраних осіб в обмін на неправомірну вигоду, на що остання надала свою згоду.
Надалі, 26.04.2024 близько 19:30, ОСОБА_6 , використовуючи месенджер «Telegram», повідомила ОСОБА_4 умови, за яких вона готова сприяти гарантованому зарахуванню осіб до аспірантури. Ці умови полягали в наданні неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США з кожного вступника за використання службових повноважень під час вступу, а також систематичного отримання 500 доларів США за кожну екзаменаційну сесію як плату за забезпечення сприятливих умов навчання та контролю знань. Цього ж дня, близько 20:13 год., ОСОБА_4 з використанням месенджеру «Viber» роз'яснив ОСОБА_5 механізм та розмір одержання неправомірної вигоди ОСОБА_6 , після чого між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було попередньо погоджено розмір їхньої особистої неправомірної вигоди за надання послуг із сприяння у реалізації вказаного впливу (підшукування бажаючих та передача коштів). Свої послуги з організації отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення про зарахування вони оцінили у 500 доларів США з особи, домовившись озвучувати ці суми потенційним «клієнтам». З метою реалізації спільного злочинного умислу, співучасники узгодили план дій та розподілили функції, згідно з яким ОСОБА_4 , використовуючи особисті довірливі стосунки, закріпив за собою роль єдиного комунікатора з ОСОБА_6 , тоді як ОСОБА_5 зобов'язався забезпечити безпосередній пошук вступників, проведення з ними переговорів, збір документів та акумулювання готівкових коштів. При цьому, діючи узгоджено та в межах власного корисливого плану, відокремленого від домовленостей з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визначили розмір своєї особистої винагороди за послуги із впливу на прийняття рішення уповноваженою особою у сумі 500 доларів США з кожного абітурієнта, домовившись самостійно включити цю суму як частку власної неправомірної вигоди до загального розміру коштів, що підлягають передачі, не повідомляючи про це ОСОБА_6 .
В подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, вирішила змінити фінансові умови попередніх домовленостей та 06.08.2024 о 17:33, діючи як службова особа, через месенджер «Telegram» висунула ОСОБА_4 вимогу про підвищення розміру неправомірної вигоди до 3000 доларів США з кожної особи. У свою чергу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що вказані кошти призначені для передачі ОСОБА_6 як плата за безпосередню організацію нею успішного зарахування абітурієнтів до аспірантури повідомив про нові умови ОСОБА_5 , який на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_4 , у невстановлений час, але не пізніше 20.08.2024 підшукав ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яким повідомив про наявність у нього реальної можливості здійснити незаконний вплив на службову особу керівного складу університету, яка, використовуючи своє службове становище, здатна забезпечити прийняття позитивного рішення про зарахування. У ході спілкування вказані особи, усвідомлюючи складність проходження конкурсу на загальних підставах та маючи на меті отримання гарантій успішного вступу незалежно від рівня власних знань, надали ОСОБА_5 добровільну згоду на пропозицію надання неправомірної вигоди в обмін на гарантування прийняття позитивного рішення щодо їх вступу на аспірантуру. Отримавши підтвердження, ОСОБА_5 цього ж дня о 16:39 год. з використанням месенджеру «Viber» надіслав ОСОБА_4 прізвища вказаних осіб як звіт про виконання своєї ролі у підшукуванні вступників.
У невстановлений органом досудового розслідування час, однак не пізніше 21.08.2024, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію плану щодо одержання неправомірної вигоди за здійснення незаконного впливу, підшукав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Керуючись аналогічними мотивами, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , після проведених із ОСОБА_5 розмов, також усвідомили складність проходження конкурсного відбору та, допускаючи високу ймовірність отримання недостатніх балів без стороннього втручання, надали згоду на озвучені умови. Зокрема, останні погодилися надати неправомірну вигоду ОСОБА_5 з метою здійснення ним незаконного впливу на службову особу керівного складу університету, якою є ОСОБА_6 , задля гарантування прийняття позитивного рішення щодо їх вступу на аспірантуру. Зафіксувавши досягнуті домовленості, ОСОБА_5 цього ж дня о 11:41 год., звітуючи про розширення кола залучених осіб, за допомогою месенджеру «Viber» надіслав ОСОБА_4 прізвища вказаних абітурієнтів у якості підтвердження отримання їхньої згоди.
22.08.2024, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_5 під час листування у месенджері «Whatsapp» узгодив із ОСОБА_4 додаткові умови одержання неправомірної вигоди, виконання яких мало стати гарантією реалізації ними обіцяного впливу на прийняття рішень посадовими особами ДУІТЗ щодо зарахування та подальшого навчання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Вказані умови передбачали передачу у фактичне володіння та розпорядження ОСОБА_5 банківських карток для виплат стипендій разом із кодами доступу. При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розробили схему розподілу вказаних бюджетних коштів, згідно з якою частина стипендії призначалася для подальшої передачі ОСОБА_6 як засіб підтримання впливу на неї та забезпечення її лояльності під час навчального процесу а інша частина коштів залишалася у безпосередньому розпорядженні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як їхня особиста винагорода за надання послуг із системного незаконного впливу на прийняття рішень службовою особою університету протягом усього періоду навчання аспірантів.
26.08.2024 о 17:47 год. ОСОБА_6 з використанням месенджеру «Telegram» повідомила ОСОБА_4 про зміну вимог, висунувши умову про надання їй як посадовцю 4000 дол. США неправомірної вигоди за забезпечення вступу та успішного складання екзаменів з використанням своїх повноважень, залишивши в силі інші попередні домовленості. Отримавши цю інформацію, ОСОБА_4 цього ж дня о 17:56 год. за допомогою месенджера «Whatsapp» сповістив ОСОБА_5 з метою озвучення нової вартості незаконного впливу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . У свою чергу ОСОБА_5 в період з 26.08.2024 по 10.09.2024, продовжуючи реалізацію узгодженого із ОСОБА_4 злочинного плану, спрямованого на одержання коштів за зловживання впливом, провів серію зустрічей та розмов через мобільні месенджери з абітурієнтами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , під час яких здійснив їх інструктування щодо формальної процедури вступу.
В ході спілкування ОСОБА_5 довів до відома вказаних осіб кінцеву вимогу щодо надання неправомірної вигоди у фіксованому розмірі 4500 доларів США з особи за вступ та успішне складання іспитів. При цьому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не були обізнані про те, що значна частина цих коштів призначається для передачі службовим особам університету, а сприймали озвучену суму виключно як плату за здійснення особисто ОСОБА_5 впливу на прийняття позитивного рішення про їх зарахування. Реалізуючи свій намір особистого збагачення, ОСОБА_5 не доводив до відома вступників структуру формування суми неправомірної вигоди, не повідомляючи їм про те, що 500 доларів США з кожної особи він та ОСОБА_4 залишають собі як винагороду, а 4000 доларів США призначені для подальшої передачі ОСОБА_6 .
Крім того, ОСОБА_5 підтвердив обов'язковість виконання додаткової умови щодо виготовлення та передачі йому після зарахування особистих банківських карток для виплат стипендій. На вказані пропозиції абітурієнти надали свою згоду та на підтвердження домовленостей передали ОСОБА_5 свої персональні дані та копії документів, необхідних для початку процедури вступу.
10 вересня 2024 ОСОБА_5 , на виконання попередньо розробленого плану, за вказівкою ОСОБА_4 здійснив відправку оператором поштового зв'язку «Нова Пошта» (ТТН - 59001218206330) документів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Отримувачем, згідно з вказівкою ОСОБА_6 , була зазначена ОСОБА_12 (наукова підопічна ОСОБА_6 ). Отримання цих документів дозволило ОСОБА_6 розпочати реалізацію свого впливу на членів приймальної комісії та предметних екзаменаційних комісій, внаслідок чого відповідно до протоколу №1 від 12.09.2024 засідання приймальної комісії ДУІТЗ, їх було допущено до складання вступних випробувань в аспірантуру на 2024-2025 навчальний рік за очною (денною) формою навчання на місця державного замовлення.
Фактична реалізація незаконного впливу на ОСОБА_6 знайшла своє вираження у схилянні нею підлеглих членів екзаменаційних комісій до вчинення необхідних дій. При цьому викладачі, не будучи обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_6 та діючи виключно під тиском адміністративного ресурсу в межах службової залежності, у період часу з 10 вересня по 16 вересня 2024 року, тобто до початку проведення вступних випробувань передали вступникам номери конкретних екзаменаційних білетів та сформовані у них переліки питань. Вказані матеріали надали змогу абітурієнтам максимально підготуватися по конкретним визначеним питанням, що гарантувало їм формальне проходження конкурсного відбору без фактичної перевірки рівня знань та отримання високих балів, які стали підставою для подальшого зарахування.
Поряд з цим, ОСОБА_6 у період з 16 вересня по 20 вересня 2024 року, обіймаючи посаду проректора з наукової роботи та будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вийшла за межі домовленостей про виключний вплив на членів предметних екзаменаційних комісій. Діючи в умовах адміністративної підпорядкованості та будучи на підставі наказу ректора офіційно включеною до складу предметних екзаменаційних комісій із відповідних дисциплін, спільно з іншими екзаменаторами взяла безпосередню участь у процедурі прийому іспитів.
Перебуваючи у складі комісії, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що абітурієнти ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 заздалегідь отримали екзаменаційні білети та готові відповіді, особисто, а також узгоджено з іншими членами комісії, забезпечила формальне проведення їх опитування, за результатами проведення якого та за погодженням з колегами виставила вказаним особам високі бали, підписавши відповідні офіційні відомості вступних випробувань, чим надала вигляд законності результатам конкурсного відбору.
При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не будучи обізнаними про те, що ОСОБА_6 офіційно включена до складу предметних екзаменаційних комісій та має намір особисто, як службова особа, приймати іспити і підписувати відомості, продовжували діяти із єдиним умислом на зловживання впливом, помилково вважаючи, що кошти, які акумулюються для передачі, призначаються виключно як неправомірна вигода за реалізацію ОСОБА_6 впливу на прийняття рішень іншими членами екзаменаційних комісій, а не за вчинення нею безпосередніх дій з використанням наданого службового становища.
27.09.2024 Наказом ДУІТЗ № 01-13-19 ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 зараховано аспірантами очної (денної) форми здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету зі строком навчання до 30 вересня 2028 року та призначенням академічної стипендії. Тим самим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 фактично виконали взяті на себе зобов'язання перед особами, які надали неправомірну вигоду, забезпечивши їм гарантоване зарахування всупереч принципам прозорого конкурсу. Цього ж дня, 27.09.2024 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний план, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою, за допомогою месенджеру «Whatsapp» прозвітував ОСОБА_4 про успішне отримання від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 повної суми обумовлених коштів у розмірі 22 500 доларів США.
У ході подальшого спілкування, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , здійснили розподіл одержаної неправомірної вигоди. Згідно з попередніми домовленостями, із загальної суми вони вирахували та залишили у своєму розпорядженні 2500 доларів США як особисту винагороду за зловживання впливом (по 1250 доларів США на кожного), а основну частину коштів у сумі 20 000 доларів США було відокремлено та підготовлено для подальшої передачі ОСОБА_6 , яку вони вважали платою за успішно реалізований нею вплив на посадових осіб університету. Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , на виконання попередньо розробленого плану, спрямованого на системне одержання та розподіл між ними неправомірної вигоди за здійснення впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, отримавши у своє фактичне володіння банківські картки для виплат стипендій ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у період з 02 грудня 2024 року по 16 травня 2025 року здійснив зняття через банківський термінал № А0307703, розміщений у відділенні АТ «Укрсиббанк» № 219, що розташоване за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 150 готівкових коштів у загальному розмірі 285 900 грн. Із вказаної загальної суми, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи узгоджено, відокремили та обернули на власну користь грошові кошти у розмірі 179 868 гривень. Вказаною сумою, яка становила різницю між знятою готівкою та коштами, що фактично передавалися ОСОБА_6 , фігуранти розпорядилися на власний розсуд, розподіливши її між собою порівну, як особисту неправомірну вигоду за майбутній вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, який вони зобов'язалися реалізовувати протягом усього строку навчання аспірантів.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 здійснили незаконний вплив на проректора з наукової роботи Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку ОСОБА_6 , як на особу, уповноважену на виконання функцій держави, щодо забезпечення успішного складання вступних випробувань та зарахування до аспірантури ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , за що ОСОБА_4 особисто одержав неправомірну вигоду у розмірі 1 250 доларів США, (відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 27.09.2024 становить 51 509 грн), а також за здійснення впливу з метою забезпечення безперешкодного навчання зазначених осіб, за що особисто одержав 89 934 грн, у зв'язку з чим загальний розмір особисто одержаної ним неправомірної вигоди становить 141 443 грн. Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, після фактичного одержання коштів від абітурієнтів, та особистої винагороди, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 вже забезпечила необхідний результат - видання наказу № 01-13-19 від 27.09.2024 про зарахування вказаних осіб до аспірантури, однак, розуміючи необхідність виконання домовленостей в частині надання їй грошових коштів саме як обумовленої винагороди за реалізований нею вплив на прийняття рішень членами приймальної та предметних комісій унів ерситету приступили до безпосередньої реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди.
01.10.2024 ОСОБА_6 за допомогою месенджеру «Telegram» повідомила ОСОБА_4 про намір 04.10.2024 перебування у м. Київ, на що ОСОБА_4 підтвердив готовність здійснити передачу коштів.
02.10.2024 ОСОБА_4 за допомогою месенджеру «Whatsapp» здійснив інструктування ОСОБА_5 щодо способу передачі ОСОБА_4 коштів у вигляді неправомірної вигоди, призначеної для ОСОБА_6 , а саме частину суми у розмірі 10 тис. дол. США, на виконання вказівок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повинен занести у спеціально облаштоване ОСОБА_4 місце, а саме до індивідуального сейфу № 05 в сейфі №3 АБ «Укргазбанк», користування яким здійснює ОСОБА_4 на підставі укладеного договору № 001/02/23/046 від 07.02.2023, а іншу частину у розмірі 10 000 доларів США, різними платежами у кількості не менше чотирьох відправлень здійснити пересилання ОСОБА_4 оператором поштового зв'язку «Нова Пошта» під виглядом документів.
04.10.2024 в період часу з 10:26 год. по 11:12 год. ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів щодо власного збагачення, перебуваючи у приміщенні ТЦ «Магелан», розташованого за адресою: проспект Академіка Глушкова, 13Б, м. Київ під час особистої зустрічі із ОСОБА_4 одержала від останнього грошові кошти у розмірі 20 000 дол. США у якості неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме за вже реалізований нею вплив на членів приймальної та предметної комісій ДУІТЗ, що забезпечило ухвалення позитивного рішення про рекомендацію до зарахування до аспірантури вступників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 . Цього ж дня о 11:12 год. ОСОБА_4 за допомогою месенджеру «Whatsapp» підтвердив ОСОБА_5 факт передачі ОСОБА_6 коштів.
У свою чергу ОСОБА_5 цього ж дня, на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_4 , здійснив надсилання оператором поштового зв'язку «Нова Пошта» чотирьох відправлень (ТТН - 59001233169281, 59001233169189, 59001233168997, 59001233168241) попередньо обумовленої частини коштів у розмірі 10 000 дол. США під виглядом документів, після чого о 17:50 год. ОСОБА_5 прозвітував ОСОБА_4 про здійснення відправлення та підтвердив наявність у відправленнях коштів.
Водночас, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи узгоджено із ОСОБА_4 забезпечив виконання зобов'язань перед ОСОБА_6 щодо надання їй обумовленої частини неправомірної вигоди. Діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 , який надав реквізити підконтрольного ОСОБА_6 банківського рахунку (картка № НОМЕР_1 , емітована на ім'я ОСОБА_13 ), ОСОБА_5 із загальної суми акумульованих коштів стипендіального фонду, що становив 285 900 грн відокремив частку, призначену для оплати впливу проректора та за період часу січня по травень 2025 року, перебуваючи у м. Чернівці, здійснив перерахування готівкових коштів у розмірі 106 032 грн 50 коп. через термінали самообслуговування, а саме: 27.01.2025 через термінал по вул. Коцюбинського, 2 здійснив перерахування 35 429,00 грн; 18.03.2025 через термінал по АДРЕСА_3 двома транзакціями здійснив перерахування 35 424,00 грн; 17.05.2025 через термінал по вул. Головна, 265А (ТЦ «Депот») здійснив перерахування 35 179,50 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 надали проректору з наукової роботи Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку ОСОБА_6 неправомірну вигоду за здійснення нею з використанням наданого їй службового становища та авторитету, незаконного впливу на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави - членами предметних екзаменаційних комісій рішення щодо успішного складання вступних випробувань й зарахування, а також науково-педагогічними працівниками (викладачами) ДУІТЗ - щодо забезпечення успішного складання заліково-екзаменаційних сесій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , внаслідок чого ОСОБА_6 , одержала неправомірну вигоду в загальному розмірі 20 000 доларів США (що станом на 04.10.2024 згідно з курсом НБУ еквівалентно 824 404 грн.) та 106 032 гривень 50 коп., що сукупно становить 930 436 гривень 50 копійок.
З урахуванням здобутих доказів, 14.10.2025 щодо ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, яке того ж дня вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Надалі, 23.02.2026 ОСОБА_4 змінено раніше повідомлену підозру на ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.02.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 11.03.2026.
Постановою першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури від 04.03.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 12.04.2026.
Завершити досудове розслідування до спливу строку дії запобіжного заходу не представляється можливим, оскільки ще необхідно провести ряд слідчих дій.
Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні міри запобіжного заходу, на даний час не зменшились та продовжують існувати, тому просить продовжити підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, приходжу до наступних висновків.
Згідно ст. 181 ч.1-2 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
14 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, у спосіб, передбачений ст. 278 КПК України.
Постановою заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_14 від 24 листопада 2025 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Постановою начальника відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_15 від 27 листопада 2025 року виділено з матеріалів досудового розслідування №12024262020004305 від 12.12.2024 року у окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про що внесено відповідні відомості до ЄРДР за №12025260000000724 від 27.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Постановою заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_14 від 27 листопада 2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Постановою заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_14 від 23 лютого 2026 року відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025260000000724 від 27.11.2025 року.
23 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду нетяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 лютого 2026 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням відповідних обов'язків терміном до 11 березня 2026 року.
Постановою заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_16 від 04 березня 2026 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
Вважаю, що органом досудового розслідування в клопотанні наведено докази наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Також вважаю, що прокурором в судовому засіданні надано обґрунтовані підстави вважати, що по даному кримінальному провадженню досудове слідство не можливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій для виконання вимог КПК України.
Згідно з ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Вирішуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду нетяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, у період правового режиму воєнного стану та мобілізації, пов'язаних з кримінальними правопорушеннями у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, знайомий зі свідками, йому відомі обставини кримінального правопорушення, а тому існують ризики, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на іншого підозрюваного свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому на даному етапі розслідування кримінального провадження продовження строків застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт відносно ОСОБА_4 є доцільним і підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який відсутні.
Керуючись ст.ст.181, 193, 194, 196, 205-206, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12 квітня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-не залишати місце постійного проживання - за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , та свідками: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в житло, у якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на працівників Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1