3 березня 2026 року місто Київ
справа № 2-302/12
апеляційне провадження № 22-ц/824/5848/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання:Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укрсиббанк", подану представником Агабалаєвою Яною Андріївною, на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва у складі судді Сенюти В.О. від 28 листопада 2025 року у справі за заявою акціонерного товариства "Укрсиббанк", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст обставин справи
У листопаді 2024 року акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк") звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 січня 2012 року у справі № 2-302/12 задоволено позов АТ "Укрсиббанк" про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11241935000 від 26 жовтня 2007 року у розмірі 51 898,89 дол. США, еквівалент 413 706 грн 81 коп.
13 лютого 2015 року видано виконавчий лист на примусове виконання вказаного рішення, який з 12 лютого 2016 року перебував на виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби міста Києва (ВП № НОМЕР_1).
У зв'язку з відсутністю інформації щодо стану виконавчого провадження на адресу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 31 липня 2025 року надіслано скаргу на бездіяльність. У відповідь на скаргу на адресу АТ "Укрсиббанк" надійшов акт від 22 серпня 2025 року про втрату виконавчого документа, у якому зазначено про те, що 20 березня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна).
Посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа було втрачено з підстав, незалежних від волі заявника, АТ "Укрсиббанк" просило видати дублікат виконавчого листа від 20 листопада 2014 року по справі № 2-302/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11241935000 від 26 жовтня 2007 р. у розмірі 51 898, 89 дол. США, еквівалент 413 706 грн 81 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року у задоволенні заяви АТ "Укрсиббанк" відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що поданий акт від 22 серпня 2025 року лише підтверджує відсутність виконавчого документа у відділі державної виконавчої служби після його повернення стягувачу 20 березня 2020 року, однак не встановлює обставин та особи, з вини якої його втрачено. Крім того, заявник просив видати дублікат виконавчого листа від 20 листопада 2014 року, який судом у цей день не видавався. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник АТ "Укрсиббанк" - Агабалаєва Я.В., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Скаржник зазначає, що висновок суду про відмову у задоволенні заяви є помилковим, оскільки факт відсутності втраченого виконавчого листа у матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_1 є підтвердженим.
Вказує, що виконавчий лист відсутній на виконанні у відділі державної виконавчої служби, а також матеріали справи не містять доказів надсилання та вручення оригіналу виконавчого листа стягувачу після його перебування на виконанні.
Також наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів того, що боржником виконано рішення суду, на виконання якого видавався втрачений виконавчий лист.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про її необґрунтованість та просить відмовити у задоволенні.
Інші учасники справи не подали відзиви на апеляційну скаргу.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення.
АТ "Укрсиббанк" в судове засідання свого представника не направило, однак подало заяву про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 січня 2012 року в справі № 2-302/12, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2012 року, задоволено позов ПАТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11241935000 від 26 жовтня 2007 року у розмірі 51 898,89 дол. США, еквівалент 413 706 грн 81 коп.
13 лютого 2015 року Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-302/12 на примусове виконання рішення цього ж суду від 20 січня 2012 року.
12 лютого 2016 року державним виконавцем Деснянського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-302/12 від 13 лютого 2015 року про солідарне стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11241935000 від 26 жовтня 2007 року у розмірі 51 898,89 дол. США, еквівалент 413 706 грн 81 коп.
31 липня 2025 року АТ "Укрсиббанк" подало скаргу до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на бездіяльність начальника по виконавчому провадженню № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-302/12 від 13 лютого 2015 року.
В акті про втрату виконавчого документу від 22 серпня 2025 року, складеного спеціалістами Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зазначено, що 20 березня 2020 року державним виконавцем у ВП № НОМЕР_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна); згідно даних АСВА виконавчий документ повторно до відділу не надходив.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 листопада 2023 року в справі № 666/2011 зроблено висновок, що: "дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено".
Звертаючись до суду із заявою, АТ "Укрсиббанк" посилалося на те, що виконавчий лист № 2-302/12, виданий 13 лютого 2015 року Деснянським районним судом міста Києва, у стягувача відсутній та на виконанні в органах виконавчої служби не перебуває, що свідчить про його втрату.
З матеріалів справи убачається, що виконавчий лист № 2-302/12 від 13 лютого 2015 року перебував на примусовому виконанні в Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) і постановою державного виконавця від 20 березня 2020 року був повернутий стягувачу.
Проте, матеріали справи не містять доказів направлення та отримання стягувачем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого документу.
Натомість у матеріалах справи наявний акт про втрату виконавчого документу від 22 серпня 2025 року, у якому зазначено про те, що 20 березня 2020 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна). Також зазначено, що згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5, строк зберігання реєстрів на відправлення рекомендованої кореспонденції 1 рік. Згідно даних АСВА виконавчий документ повторно до відділу не надходив (а.с. 4).
З наведеного слідує, що виданий 13 лютого 2015 року на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року виконавчий лист № 2-302/12 ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває.
Матеріали справи не містять доказів, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 січня 2012 року у даній справі № 2-302/12 виконано солідарним боржником ОСОБА_2 у добровільному порядку або рішення втратило законну силу.
Таким чином, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі виконавчої служби свідчить про те, що його втрачено.
В постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц зазначила, що однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватись з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
Частиною 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Як вказувалося вище, постанова про повернення виконавчого листа у ВП № НОМЕР_1 винесена 20 березня 2020 року, а відтак за приписами статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" кінцевий строк пред'явлення виконавчого листа до виконання 20 березня 2023 року.
Разом з тим, згідно підпункту 4 пункту 102 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, враховуючи приписи підпункту 4 пункту 102 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", строк повторного пред'явлення виконавчого листа № 2-302/12 від 13 лютого 2015 року до виконання, після його повернення 20 березня 2020 року, на день звернення стягувача АТ "Укрсиббанк" із заявою про видачу дублікату виконавчого листа не було пропущено. Тобто строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, перервався та на даний час не закінчився.
Проте, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції вищевказаного не врахував, порушив норми процесуального та як наслідок дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Крім того, саме по собі зазначення заявником у прохальній частині заяви неправильної дати видачі виконавчого листа (20 листопада 2014 року) не є підставою для відмови у видачі його дубліката, оскільки з матеріалів справи є зрозумілим, дублікат якого саме виконавчого документа просить видати заявник.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення.
Обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, закріплено в статті 129-1 Конституції України, статті 18 ЦПК України, статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду від 20 січня 2012 року, яке набрало законної сили, добровільно не виконується боржником більше чотирнадцяти років.
Ураховуючи вищенаведене, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і прийняття нового судового рішення про задоволення заяви АТ "Укрсиббанк".
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укрсиббанк", подану представником Агабалаєвою Яною Андріївною, задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Заяву акціонерного товариства "Укрсиббанк", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 по справі № 2-302/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11241935000 від 26 жовтня 2007 р. у розмірі 51 898, 89 дол. США, еквівалент 413 706 грн. 81 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: