1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 02 березня 2026 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Прибинь, Крюківського району Чернігівської області, громадянина України, з повною вищою освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 246 КК України,
за участі: прокурора у режимі відеоконференцзв'язку захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги в межах строку досудового розслідування до 08 березня 2026 року включно та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки матеріали, долучені до клопотання, не містять доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені органом досудового розслідування, з огляду на те, що кримінальне провадження триває п'ять років, а процесуальна поведінка ОСОБА_6 спростовує припущення щодо переховування його від органу досудового розслідування, а також знищення, приховування будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального провадження.
Посилається на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем роботи, що свідчить про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Також зазначає, що покладений обов'язок не спілкуватися з зазначеним переліком осіб у клопотанні, які є працівниками надлісництва та філії негативно впливає на робочі процеси та унеможливлює виконання підозрюваним посадових обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 червня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62021100040000053, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.28, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 246 КК України.
08 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 246 КК України.
15 січня 2026 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. до підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами.
Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 246 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, всупереч доводам апеляційної скарги.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про їх існування є обґрунтованими з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, суворість можливого покарання за вчинені кримінальні правопорушення у разі визнання винним підозрюваного.
Зокрема, слідчим у клопотанні доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності існування цих ризиків у даному кримінальному провадженні, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його роль у даному кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 246 КК України.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Всупереч доводам апеляційної скарги щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про їх існування є обґрунтованими з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, суворість можливого покарання за вчинені кримінальні правопорушення у разі визнання винним підозрюваного.
Колегія суддів не може погодитися з доводами захисту щодо відсутності існування ризиків у даному кримінальному провадженні, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
Доводи захисника, щодо позитивних характеризуючих даних про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем роботи не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не переважають можливих ризиків його неправомірної поведінки.
Доводи апелянта щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не є переконливими.
Інші доводи, на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім цього, колегією суддів враховано, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021100040000053 відносно ОСОБА_6 27 лютого 2026 року направлено до суду.
Відтак, стадія досудового розслідування завершена, як і стадія судового контролю за дотриманням законності та прав громадян.
З огляду на викладене, зазначені доводи та підстави, в яких захисник просила скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року, - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 757/1553/26-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11-сс/824/2091/2026 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України