про повернення касаційної скарги
09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 240/34480/23
адміністративне провадження № К/990/8034/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі №240/34480/23 за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» про визнання протиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу,
23.02.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статей 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя-доповідач дійшов наступних висновків.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно із частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 статті 53 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратури» (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону № 1679-VII).
Питання представництва прокурором інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави було неодноразово предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 сформулювала правову позицію щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, яка зводиться до того, що у такому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача».
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому Заступнику та Заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим Заступникам та Заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, Заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Проте, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник - заступник керівника Житомирської обласної прокуратури Роксолана Гребенюк, подала касаційну скаргу у справі №240/34480/23, в якій не надано доказів, що вона брала участь у розгляді справи судами попередніх інстанцій.
Скаржником не надано Суду доказів, з яких би вбачалось, що заступник керівника Житомирської обласної прокуратури є прокурором, який брав участь у розгляді справи або з яких би випливало, що вона є прокурором вищого рівня щодо прокурора, який подавав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, а отже, вона не наділена повноваженнями на підписання та подання цієї касаційної скарги.
З огляду на викладені обставини та з урахуванням Закону України «Про прокуратуру», Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури подана особою, яка не підтвердила свої повноваження на захист інтересів держави, підлягає поверненню.
Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі №240/34480/23 за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» про визнання протиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу, - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров